Марта Тарнавська – “Сонцерадістю день налито…”

Сонцерадістю день налито:
світ воскрес з кам’яного сну.
Наче книга, душа розкрита:
зустрічаю нову весну.

Знаю: дощ іде смертоносний,
що залишить на серці знак;
знаю: вся ця краса – відносна,
суб’єктивних повна признак.

Знаю: все це – оманна зрада:
моя радість і ця весна,
– але я навіть мрії рада,
що на мить повернулась, ясна.

Ах, щоб “бути – усе забути”,
жити знов у полоні сну!
П’ю солодку сонця отруту:
зустрічаю нову весну.

1959


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Марта Тарнавська – “Сонцерадістю день налито…” вірш.