Василь Стус – Змагай, знеможений життям

Схожі вірші:

1. Василь Стус – Пам’яті А. Г Ярiй, душе. Ярiй, а не ридай. У бiлiй стужi сонце України. А ти шукай – червону тiнь калини на чорних водах – тiнь її шукай, […]...
2. Василь Стус – Я йшов за труною товариша Я йшов за труною товариша й думав: щастить – таки людям, задер ноги, i нiякого тобi клопоту, востаннє блиснув голими стегнами покiйника, а свiт хай […]...
3. Василь Стус – Так явно свiт тобi належать став Так явно свiт тобi належать став, що, вражений дарованим багатством оцього дня, вiдчув як святотатство: блукати лiсом, йти межи отав, топтати ряст, аби спiзнати в […]...
4. Василь Стус – Людина флюгер Людина флюгер. Так. Людина флюгер. пiдвладний вiтровi, а не собi. Я знаю? Може, бог чуттями править. чуттями править, може, дика товч ще не оговтаних бажань […]...
5. Василь Стус – На Лисiй горi догоряє багаття нiчне На Лисiй горi догоряє багаття нiчне, I листя осiнне на Лисiй горi догоряє, а я вже забув, де та Лиса гора, i не знаю, чи […]...
6. Василь Стус – У тридцять лiт ти тiльки народився У тридцять лiт ти тiльки народився, аби збагнути: мертвий ти єси у мертвiм свiтi. I нема нiкого окруж. Ти тiльки сам. I – мрець єси. […]...
7. Василь Стус – Ця п’єса почалася вже давно Ця п’єса почалася вже давно, I лиш тепер збагнув я: то вистава, де кожен, власну сутнiсть загубивши, i дивиться, i грає. Не живе. Отож менi […]...
8. Василь Стус – Будні тут тобі про свято Будні тут тобі про свято, а про свято – будні правлять. Хоч занадто творчу хату пильні погляди буравлять, хоч твоє зголіле серце тут обмацують руками […]...
9. Василь Стус – На колимськім морозі калина На колимськім морозі калина зацвітає рудими слізьми. Неосяжна осонцена днина, і собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми. Безгоміння, безлюддя довкола, тільки сонце і простір, […]...
10. Василь Стус – Невже ти народився, чоловіче Невже ти народився, чоловіче, щоб зазирати в келію мою? Невже т в о є життя тебе не кличе? Чи ти спізнав життєву путь свою на […]...
11. Василь Стус – Тюремних вечорів смертельні алкоголі Тюремних вечорів смертельні алкоголі, тюремних досвітків сліпа, як близна, ртуть. А сто мерців, обсівши серце, ждуть моєї смерті, а своєї долі. І день при дні […]...
12. Василь Стус – Б’ється серце, як пташа німе Б’ється серце, як пташа німе, буде спогадами надити. Мати сина виглядатиме, а не діжде – буде плакати. Будуть сипати сухі сніги, будуть ще й дощі […]...
13. Василь Стус – Уже Софія відструменіла Уже Софія відструменіла, відмерехтіла бузковим гроном. Ти йшла до мене, але не встигла за першим зойком, за першим громом. Немов почвара в пекельнім колі, довкола […]...
14. Леся Українка – “Коли втомлюся я життям щоденним…” Коли втомлюся я життям щоденним, Щоденним лихом, що навколо бачу, Тоді я думку шлю в світи далекі, Блукає погляд мій в країні мрії. Що бачу […]...
15. Леся Українка – “Ти, дівчино, життям розбита, грай!” Ти, дівчино, життям розбита, грай! Грай на оцих людьми розбитих струнах, Ачей же так гармонії осягнеш, Її ж було в твоїм житті так мало… О, […]...
16. Василь Стус – То все не так. Бо ти не ти То все не так. Бо ти не ти, I не живий. А тільки згадка минулих літ. Черед мости віків блага маленька кладка. А небо корчиться […]...
17. Олена Теліга – Подорожній Ти – тiльки випадковий подорожнiй На запашнiм, заквiтчанiм шляху. Л. Могилянська I Вiдпочинеш i пiдеш знову. Що ж, заходь до мойого дому, Щоб вином моїм […]...
18. Василь Стус – Виховання Подолай себе, грішнику, Правили вихователі, Шмагаючи йому спину канчуками I бідолашний не витримав добре натужився і посунувся з себе поминаючи грішну плоть Відбігши на кількадесят […]...
19. Василь Стус – Надворі дощ? – Надворі дощ? – я запитав – А так, на небі ні хмарини I сльози на очах дружини від сподівань і від ослав – А […]...
20. Василь Стус – Перевиховання Пан-отця обернули на войовничого атеїста Спочатку він опирався: як це пройти до самого краю свого тіла аби увійти в антисебе? Все одно, що бути розстріляним […]...
21. Василь Стус – Пам’ятi М. К. Зерова Колеса глухо стукотять, мов хвиля об паром, стрiчай, товаришу Хароне, з лихом i з добром. Колеса б’ють, колеса б’ють, кудись торують путь, уже й додому […]...
22. Василь Стус – Вдасться чи ні Вдасться чи ні сього разу повернутись додому? Вдасться чи ні? Cтарий терикон шахти 10-біс, де ти в дитинстві збирав вугілля, обріс чотирма новими. I де […]...
23. Василь Стус – Вертання Перерізане світлом вікно вулиці – біле по білому аж до болю. Насип. Далеке шосе. Машини. I небо вологе – над. Шлях у себе: вабить (уже […]...
24. Василь Стус – Вперіодрозгорнутогобудівни Вперіодрозгорнутогобудівни цтвакомунізмунавсьомуфронті я вийшов уранці за ворота – бачу: крізь штахетини коза пробує дістати цибулю з палісадника (у цибулі багато вітамінів отож її садять замість […]...
25. Василь Стус – Мертвий сон Мертвий сон галактик як не здушить нас, Спати, спати, спати, бо минувся час. Ніч блукає глупа у глухім степу. Хто там світ протупав – тупу-тупу-ту. […]...
26. Василь Стус – Вiдлюбилося Вiдлюбилося. Вiдвiрилося. Вiдпраглося. День врiвноважений, як вичовганий валун. Поступово перетворюєшся на власний архiв, дорогий, мов померлий родич. Нiчний ставок попiд соснами, книги, самота – бiльше […]...
27. Василь Стус – Мумiя 1 Голова його заполонена спогадами. (Вiчне перемелювання однiєї iстини: гримаси пiдлостi, пiдлiсть пiдлостi, пiдлiсть пiдлостi пiдлостi). Хтиво показує старечим ротом : те, що було 1968 […]...
28. Василь Стус – Вечірній сон Вечірній сон. I спогади. I дощ колише світ розпуклого ясмину. Бездомний вітер. Спи, маленький сину, спи, сину мій маленький, коли хоч. Немає мами нашої давно […]...
29. Василь Стус – Над осiннiм озером Цей став повiсплений, осiннiй чорний став, як антрацит видiнь i кремiнь крику, виблискує Люципера очима. П’янке бездоння лащиться до нiг. Криваво рветься з нього вороння […]...
30. Василь Стус – Ще й до жнив не дожив Ще й до жнив не дожив, ані жита не жав, не згубив, не лишив. І не жив. І не жаль. Тьмавих протобажань заповітна межа: ці […]...
31. Василь Стус – Сьогодні свято Сьогодні свято. Спереду трамвая вчепили шмат полотна з написом: “Хай живе рідна КПРС!”. На зупинці, обступивши вагон, один з-перед другого люди пхаються у двері, а […]...
32. Василь Стус – У Прохорівці – сни, мов ріки У Прохорівці – сни, мов ріки напровесні: об груди б’ють, як об пороги. Думи йдуть, неначе дзвони. I великі тумани в головах ростуть. У Прохорівці […]...
33. Василь Стус – Я сидів на весіллі Я сидів на весіллі серед поважних молодиків – у того голос, наче в диякона, той остаточно схрип від горілки й співу, а та в котрий […]...
34. Василь Стус – Зазираю в завтра Зазираю в завтра – тьма і тьмуща тьма. I тьмуща тьма. I тьмуща тьма. Тільки чорна водь. I чорна пуща. А твого Святошина – нема. […]...
35. Василь Стус – Напередодні свята Напередодні свята, коли люди метнулися по крамницях, виносячи звідти шпроти, смажену рибу, шинку і горілку з перцем, якийсь дивак, обутий в модні черевики (такі тиждень […]...
36. Василь Стус – Марко Безсмертний Напередодні всенародного свята покинувши могилу, Марко виграбався на світ, розрівняв землю, щоб ніхто не помітив утечі, зайшов до найближчого райкому партії, вбрався в службовий одяг […]...
37. Василь Стус – Автопортрет зі свічкою Тримай над головою свічку, допоки стомиться рука – ціле життя. Замало – нічку. Довкола темінь полохка. Літають кажани, як кулі. Нестерпом студиться щока. Де ви, […]...
38. Василь Стус – Синові (переклад) Редьярд Кіплінг – Синові (в перекладі Василя Стуса) Коли ти бережеш залізний спокій всупір загальній паніці й клятьбі, коли наперекір хулі жорстокій між невірів ти […]...
39. Василь Стус – Даруйте радощі мої Даруйте радощі мої і клопоти мої – нещастя й радощі мої – весняні ручаї. Просвітле небо аж кипить, просвітле – аж кипить. Блажен, хто не […]...
40. Василь Стус – Посадити деревце Посадити деревце – залишити про себе найкращу пам’ять. I вони стали насаджувати вздовж колючого дроту квiти, кущi, дерева. Дикий виноград обснував гострi шпичаки, розвiсив лапате […]...