Ця історія туманна.
В ній то зустріч, то розлука.
Ця історія у серці
Відцвітала й знов цвіла.
В ній злилися – не розняти! –
Щастя й радість, біль і мука,
Тільки що ж мені робити? –
Ця історія була.
Я не знаю, що й до чого,
Та не лай мене, читачу.
Коли це було б з тобою –
Я вказав би, в чому суть!
Як і ти, в чужому оці
Й порошиночку я бачу,
А в своєму, а в своєму…
Тож прискіпливим не будь.
Ця історія – правдива.
В ній нічого не збулося,
А слова ростуть із серця
І обпалюють вуста.
Ця історія, можливо,
Не скінчилася і досі.
Я пишу її, як сповідь.
Сповідь – справа не проста.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Мозолевський Борис – Живі мерці I Вже вам нічого не болить, Хіба сусідове корито, Що в нього, бачте, більш налито, Тож як би ще й собі підлить Чи хоч сусіду […]...
- Мозолевський Борис – За хмарами І все. І хмари. І нічого. По хмарах тінь від літака. Мов і не грілася ще вчора В моїй руці твоя рука. Іще ловлю той […]...
- Мозолевський Борис – Міраж Хлюпоче море лагідно і щиро. Між небом і землею я один. І знову ти мені перед очима Стоїш у білій сукні край води І поглядом […]...
- Мозолевський Борис – Варіація Дай хоть Последней нежностью выстелить Твой уходящий шаг. В. Маяковский Висока люстра світиться, як перстень, Крізь вікна золотаво-голубі. Згадай: за тими вікнами уперше В нестямі […]...
- Мозолевський Борис – Зваба За що тебе терпіти мушу? Ти знов осяяна прийдеш, І прикуєш до себе душу, І в незбагненне поведеш. І за вогонь тієї миті, Пекельно-чорний той […]...
- Мозолевський Борис – Прощання з літом Прокинусь, і знову в душі защемить: Я більше тебе не зустріну. Кінчається літо. На морі штормить. І дихає осінь у спину. А серце не йме […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова (8) Хуса (шпарким, приглушеним голосом до Йоганни) Я мало не забув тобі сказати… Поклич… ні, краще йди сама в пекарню І розкажи, як треба готувати Ту […]...
- Мозолевський Борис – Маленький париж Прийду колись, життям шаленим зморений, В твій тихий дім між містом і селом, Де двері за бамбуковими шторами Ще пам’ятають рук моїх тепло. Від заздрощів […]...
- Мозолевський Борис – Ірій З часом, за скіфськими переказами, з’явилась у них народжена землею діва… Зевс, злігшись із нею, призвів сина на ймення Скіф, який, перевершивши славою своїх попередників, […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова (4) Увіходить Йоганна, ще молода жінка, з слідами неабиякої вроди, але дочасно змарніла; убрана вбого, буйні коси, мідяного кольору з золотистими полисками, прикриті простим сільським покривалом. […]...
- Мозолевський Борис – Сон Сиві гуси у ніч відкричали – За моря, за моря, за моря… На обличчі моєї печалі Не світилася жодна зоря. Спало небо, пусте і задимлене, […]...
- Мозолевський Борис – Таїна За Джоном Донном Піймай зорю, що небом проліта, Лиши з дитятком корінь мандрагори. Пізнай, куди ідуть від нас літа, Або навчи русалок слухать хори. Хто […]...
- Мозолевський Борис – Вільхи Михайлові Сіренку Біла вільха, вільха чорна. Понад Дружем – більше білої. Чи не вчора ізвечора Там твої літа ще бігали? Їм дівча назустріч бігло, На […]...
- Мозолевський Борис – Вірність Лице було порепане. В’їдався в очі піт. Я хвацько правив гребкою – Колгоспник в десять літ. В кальсонах з бригадира,- Аби не без штанів,- Зоря […]...
- Мозолевський Борис – Втеча Втечу на Кальміус, на Кальчик, на Міус, У шахти, у могили, в урожаї. Чи хто моливсь, як я тобі молюсь? А ти мою молитву зневажаєш… […]...
- Мозолевський Борис – Добринін В кущі розбігаються дині, Січеться ячмінь на крупу – Начальник кар’єру Добринін Свій “газик” жене по степу. Він міг би командувать ротами, Вести за собою […]...
- Мозолевський Борис – Напруга Інженерові-енергетику М. Медвєдєву Прокидайся, інженере, Ковдру сну під ноги вергай! Морок ночі розженемо Мегаватами енергій. Умиваються квартали. Б’є у дзвони неба вежа. В сто напруг […]...
- Мозолевський Борис – На самоті Гуляю по Донеччині. Ти плачеш десь? Пусте! Світи мої заклечані В зелене й золоте. Де рус із половчанином Виходили на прю, Тендітні донечаночки Впливають у […]...
- Мозолевський Борис – Світанок …І почулося знадвору, Із міської тишини: За Дніпром співають хором Солов’ї і ясени! Золоте лягло на синє, Ніч згорнулася в сувій. Білий сон крізь ластовиння […]...
- Мозолевський Борис – Шипшина 1 Ви бачили, як на заході, Зненацька підрубаний пругом, Падає в стерні, Розкинувши руки, Олов’яний соняшник сонця? Очі у бугаїв тоді Наливаються кров’ю, Спалахує по […]...
- Мозолевський Борис – Ніч у саду Ми в курені прокинулись вночі. Далекий вогник блимав на оборі. Кричали десь над Ніжином сичі, І небо в сад обтрушувало зорі. Я раптом зрозумів: ця […]...
- Мозолевський Борис – Неоліт Монолог Над степом повінь місячна пливла, Я гола йшла, збирала квіт ромену. В моїх очах кипіла синя мла, І місяць цілував мені рамена. За балкою […]...
- Мозолевський Борис – Червень І не жона, й не наречена – Ішли степами без доріг. І божевільні квіти червня Тобі тулилися до ніг. І яструб довго плив над нами,- […]...
- Мозолевський Борис – Вересень Де ходили ми степом тим, Вже не б’ють крильми стрепети. Не сміється ніч зорями – Там тепер все зорано. Пригадай колись, любая, Скільки там було […]...
- Мозолевський Борис – Дорога Веселинове спало, Миколаївка теж. Я вертався зі школи розгрузлим степом – Найдрібніша билинка у світі без меж Із малесеньким серцем, що билось нестерпно. Від макухи […]...
- Мозолевський Борис – Привид Мимо брам і світлих бань, Мимо ярих канн атласних За тобою біг горбань І благав твоєї ласки. Не благав, а катував Поприлюдним тим благанням! Липень […]...
- Мозолевський Борис – Робота Жарт Роботонько моя, моя скорбото! Чи любить хто, як я тебе люблю? Не кидай оком гнівно на ворота,- Ось тільки витру піт – і дороблю. […]...
- Мозолевський Борис – У темноті А хто там ходить-колобродить, Де степ наш росами сія? Хто із тобою флірт заводить? Хтось зовсім інший, а не я. Не дорікаю, хай походить,- Не […]...
- Мозолевський Борис – Гойдалка А день стояв у просині, Осінніх повен чар. І гойдалка під соснами Злітала вище хмар. Злітала, потім падала, І знову – догори! Край берега опалово […]...
- Мозолевський Борис – Приморськ На бригаді заврожаїлися сливи, Возсідали баклажани на возах. Я приїхав у Приморськ такий щасливий, Привітався тепло, скинувши рюкзак. Ніч стелилася росою по люцерні, Молодик гойдала […]...
- Мозолевський Борис – Життя Пливли вони між лататтям Воду жменями черпала. Було на ній біле плаття, Ще й коса текла хупава. А як назад повертались, Бралось кригою латаття. Недоріки […]...
- Мозолевський Борис – Освідчення У тім саду, де вишні спіли І місто снило віщі сни, Колись міщанство знавісніле Мене притисло до стіни. Воно поріддям хизувалось, По шию сидячи в […]...
- Мозолевський Борис – Елегія Над косою Обиточною ні хмарки. Серпень в’яже біле сонце у снопи. Від Бердянської затоки аж по Харків Скошені стоять мої степи. Чисте небо дише волею […]...
- Мозолевський Борис – Половецький ідол Знахідка 1905 року Щоб знало межі недолуге бидло Й сиділо мовчки, підле, на цепу, Мене на пострах видовбали ідолом І високо поставили в степу. Я […]...
- Мозолевський Борис – Тим літом у Трахтемирові На світанку приходила бабця Улита, Приносила спілих грушок полумисок, Казала: “На, поїж за мого синочка!” А син її не повернувся з далекої-далекої І дуже страшної […]...
- Мозолевський Борис – Пісня акина З А. Вознесєнського Не славні не корівні, Не трону прошу, не платні – Пошли мені, боже, рівню, Хто б міг підспівати мені. Прошу не кохання […]...
- Мозолевський Борис – Криворізьке небо Чи знав тоді, лаштуючись в дорогу, Як гірко віддзеркаляться в мені Черлені ліхтарі Кривого Рога, Твоя печальна постать при вікні? А криворізьке небо вирувало, Млоїлося […]...
- Мозолевський Борис – Стугоніло, гуготіло Стугоніло, гуготіло, Все палило навкруги. Біла спрага твого тіла Не вміщалась в береги. Сповивалися серпанком Білі ружі між отав. Білий місяць на світанку Поза лозами […]...
- Мозолевський Борис – Прощальні гладіолуси Ще довго так в твоєму голосі Дзвеніли сміхом кришталі. Блідо-рожеві гладіолуси Прощально шерхли на столі. І в передзахіднім промінні З блакитно-білої імли Ще довго так […]...
- Мозолевський Борис – Арабатська Стрілка На Арабатській Стрілці коні Поважно йшли окрай води. І ружі – білі і червоні – Кивали нам із лободи. Хіба із пам’яті зітреться Дорога та […]...