Мозолевський Борис – Стугоніло, гуготіло

Стугоніло, гуготіло,
Все палило навкруги.
Біла спрага твого тіла
Не вміщалась в береги.

Сповивалися серпанком
Білі ружі між отав.
Білий місяць на світанку
Поза лозами розтав.

І над сонними житами
Крізь вогненні ятері,
Наче лебеді, злітали
Білі руки на зорі.

На ставку скрипіли весла,
Веслували в ніч скупу.
Стежки біле перевесло
Слалось в безвість по степу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Мозолевський Борис – Стугоніло, гуготіло вірш.