Тихо як – ні шелесту, ні сплеску!
Світло як – в душі і навкруги!
Я чекав, і ось воно воскресло,
Повінню зламавши береги.
Світ світає? Зацвітає вишня?
Я з тобою – спи, кохана, спи.
Як воно таке із нами вийшло
На шпилястім гребені доби?
Стрілись, наче кремінь і кресало,
Досвід мій і молодість твоя.
Десь далеко скрипка воскресає,
Славлячи святе твоє ім’я.
Аве, день, коли в цей світ прийшла ти!
Аве, тінь коханої руки!
Аве, бровеня твоє підняте,-
На віки!
(4 votes, average: 4,75 out of 5)Схожі вірші:
- Мозолевський Борис – Балада про чорну тугу Піла скрипка, гикав бубон, Сонцем квітла флейта. Сакс надутий товстогубе Ледь за ними плентав. Як молодість танцювала, А старість зітхала, А за ними чорна туга […]...
- Мозолевський Борис – Ніч у саду Ми в курені прокинулись вночі. Далекий вогник блимав на оборі. Кричали десь над Ніжином сичі, І небо в сад обтрушувало зорі. Я раптом зрозумів: ця […]...
- Мозолевський Борис – Криворізьке небо Чи знав тоді, лаштуючись в дорогу, Як гірко віддзеркаляться в мені Черлені ліхтарі Кривого Рога, Твоя печальна постать при вікні? А криворізьке небо вирувало, Млоїлося […]...
- Мозолевський Борис – Сон Сиві гуси у ніч відкричали – За моря, за моря, за моря… На обличчі моєї печалі Не світилася жодна зоря. Спало небо, пусте і задимлене, […]...
- Мозолевський Борис – Напруга Інженерові-енергетику М. Медвєдєву Прокидайся, інженере, Ковдру сну під ноги вергай! Морок ночі розженемо Мегаватами енергій. Умиваються квартали. Б’є у дзвони неба вежа. В сто напруг […]...
- Мозолевський Борис – На самоті Гуляю по Донеччині. Ти плачеш десь? Пусте! Світи мої заклечані В зелене й золоте. Де рус із половчанином Виходили на прю, Тендітні донечаночки Впливають у […]...
- Мозолевський Борис – Освідчення У тім саду, де вишні спіли І місто снило віщі сни, Колись міщанство знавісніле Мене притисло до стіни. Воно поріддям хизувалось, По шию сидячи в […]...
- Мозолевський Борис – Приморськ На бригаді заврожаїлися сливи, Возсідали баклажани на возах. Я приїхав у Приморськ такий щасливий, Привітався тепло, скинувши рюкзак. Ніч стелилася росою по люцерні, Молодик гойдала […]...
- Мозолевський Борис – Земля Парфена Гречаного М. Вінграновському Із-за Голти, із-за Балти, із-за Кодими, Із-за того, що й на світі не було, На світанку білі олені виходили, Мовчки поглядали на село. […]...
- Мозолевський Борис – За хмарами І все. І хмари. І нічого. По хмарах тінь від літака. Мов і не грілася ще вчора В моїй руці твоя рука. Іще ловлю той […]...
- Мозолевський Борис – Прощальні гладіолуси Ще довго так в твоєму голосі Дзвеніли сміхом кришталі. Блідо-рожеві гладіолуси Прощально шерхли на столі. І в передзахіднім промінні З блакитно-білої імли Ще довго так […]...
- Мозолевський Борис – Нічний літак Нічний літаче, міста не буди, Нехай собі спочине в снах дитячих. І так всю ніч гвалтують поїзди – Зажди хоч ти, не квапся, мій літаче. […]...
- Мозолевський Борис – У темноті А хто там ходить-колобродить, Де степ наш росами сія? Хто із тобою флірт заводить? Хтось зовсім інший, а не я. Не дорікаю, хай походить,- Не […]...
- Мозолевський Борис – З Арсенія Тарковського От і літо пройшло, Відгуло, відпалало. Тихо світиться тло, Тільки цього замало. Все, що збутись могло, Наче лист п’ятипалий, Мені в руки лягло. Тільки цього […]...
- Мозолевський Борис – На стежині коло кладки На стежині коло кладки Ще й трава не наросла – Я іще мале хлоп’ятко Із глибинного села. Весь мій світ – навколо хати З дивним […]...
- Мозолевський Борис – Спогад про трьох запізнілих купальниць В Одесі, Біля найблакитнішого Чорного моря, Де юність моя відспівала матроська, В Одесі, Де знову мене зустрічала Моя космічна рідня, На березі моря Я обійняв […]...
- Мозолевський Борис – Елегія Над косою Обиточною ні хмарки. Серпень в’яже біле сонце у снопи. Від Бердянської затоки аж по Харків Скошені стоять мої степи. Чисте небо дише волею […]...
- Мозолевський Борис – Я встав серед ночі і вийшов у степ Я встав серед ночі і вийшов у степ, У скошене царство моє опівнічне, Де місяць над стернями наче затерп І лив у пітьму своє світло […]...
- Мозолевський Борис – Біла Церква Вечір був, та ще не смеркло. Край дороги паслись коні. Проїздили Білу Церкву – їли яблука червоні. Світ стояв такий прозорий, Аж зітхали луки сині! […]...
- Мозолевський Борис – Вірність Лице було порепане. В’їдався в очі піт. Я хвацько правив гребкою – Колгоспник в десять літ. В кальсонах з бригадира,- Аби не без штанів,- Зоря […]...
- Мозолевський Борис – Арабатська Стрілка На Арабатській Стрілці коні Поважно йшли окрай води. І ружі – білі і червоні – Кивали нам із лободи. Хіба із пам’яті зітреться Дорога та […]...
- Мозолевський Борис – Міраж Хлюпоче море лагідно і щиро. Між небом і землею я один. І знову ти мені перед очима Стоїш у білій сукні край води І поглядом […]...
- Мозолевський Борис – Шипшина 1 Ви бачили, як на заході, Зненацька підрубаний пругом, Падає в стерні, Розкинувши руки, Олов’яний соняшник сонця? Очі у бугаїв тоді Наливаються кров’ю, Спалахує по […]...
- Мозолевський Борис – Маленький париж Прийду колись, життям шаленим зморений, В твій тихий дім між містом і селом, Де двері за бамбуковими шторами Ще пам’ятають рук моїх тепло. Від заздрощів […]...
- Мозолевський Борис – Монолог до мами На тих стежках за дальніми степами, За полинами, сизими від мли, Де ноги Ваші зранені ступали,- Терни колючі, мамо, наросли. Зберу увесь набуток свій у […]...
- Мозолевський Борис – Расулові Гамзатову Сивий орле гостроокий, Заспівай про нашу велич! Світ чарівний і глибокий Нам даровано, мов келих. Спий із нього для натхнення, Як годиться для авара, Та […]...
- Мозолевський Борис – Портрет в червоному Я люблю тебе в червонім. Срібні чайки понад морем. Я люблю тебе в червонім! – Божевільний злет брови. У безобрійних зіницях Пролітають дикі коні, Пролітають […]...
- Мозолевський Борис – Високе небо дихало в пульсарах Високе небо дихало в пульсарах, Степи текли повільно, як псалом, її по-скіфськи звали Майосара, Що значить: Юнка з Місячним Чолом. Та що – чоло і […]...
- Мозолевський Борис – Третя рота Випускникам останнього набору Оде ської спецшколи ВПС, із лав якої вийшли льотчики-космонавти СРСР Георгій Добровольський та Георгій Шонін Відкриваються знову ворота, Грає збір на корнеті […]...
- Мозолевський Борис – Пісня вічної дороги Чингізові Айтматову Літній день починається щебетом. Тануть в білім серпанку горби. Щоб у мандрах далеких не щезнути, Виріж костур собі із верби. І коли просвистить […]...
- Мозолевський Борис – Ірій З часом, за скіфськими переказами, з’явилась у них народжена землею діва… Зевс, злігшись із нею, призвів сина на ймення Скіф, який, перевершивши славою своїх попередників, […]...
- Борис Грінченко – Сяють зорі Вже в далині високій сяють зорі, Густий туман над озером повис, І спить земля, і води сплять прозорі, І тихо спить густий зелений ліс. Десь […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Весільна Для Олечки Послухай: б’є весільний бубон і клени клоняться, мов пави. В твоє волосся, моя люба, заплівся місяць кучерявий. Чому пригасла скрипка трохи, чому тремтить […]...
- Мозолевський Борис – Життя Пливли вони між лататтям Воду жменями черпала. Було на ній біле плаття, Ще й коса текла хупава. А як назад повертались, Бралось кригою латаття. Недоріки […]...
- Мозолевський Борис – Привид Мимо брам і світлих бань, Мимо ярих канн атласних За тобою біг горбань І благав твоєї ласки. Не благав, а катував Поприлюдним тим благанням! Липень […]...
- Мозолевський Борис – Світанок …І почулося знадвору, Із міської тишини: За Дніпром співають хором Солов’ї і ясени! Золоте лягло на синє, Ніч згорнулася в сувій. Білий сон крізь ластовиння […]...
- Мозолевський Борис – Дорога Веселинове спало, Миколаївка теж. Я вертався зі школи розгрузлим степом – Найдрібніша билинка у світі без меж Із малесеньким серцем, що билось нестерпно. Від макухи […]...
- Мозолевський Борис – Втеча Втечу на Кальміус, на Кальчик, на Міус, У шахти, у могили, в урожаї. Чи хто моливсь, як я тобі молюсь? А ти мою молитву зневажаєш… […]...
- Мозолевський Борис – Зваба За що тебе терпіти мушу? Ти знов осяяна прийдеш, І прикуєш до себе душу, І в незбагненне поведеш. І за вогонь тієї миті, Пекельно-чорний той […]...
- Мозолевський Борис – Вільхи Михайлові Сіренку Біла вільха, вільха чорна. Понад Дружем – більше білої. Чи не вчора ізвечора Там твої літа ще бігали? Їм дівча назустріч бігло, На […]...