Мозолевський Борис – Ще б книгу книг створити у безсонні

Ще б книгу книг створити у безсонні,
Іще б одну відкрити пектораль.
А та, що ходить з гострою косою,
Колись прийде і скаже: “Помирай”.

І все. І край. Нічим, не ублагати.
Не знайдеш для амністії підстав.
Не скажеш, що не встиг ще докохати,
Не все повідав і не все зверстав.

На все був час. На все була година.
Сам не зумів прожити до ладу.
Сам і плати. А смерть сліпа – не винна.
“Збирайся”.- І зберуся. І піду.

На ріднім небі відсвічусь болідом,
Забуду всі образи і жалі.
Але за все, що в цьому світі звідав,
Скажу спасибі мамі і землі,

Коханій – за вуста її і руки,
Товаришу – за слово і плече.
Ріллі – за хліб, поезії – за муки,
А часові за те, що він тече.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)
Мозолевський Борис – Ще б книгу книг створити у безсонні вірш.