Мозолевський Борис – Залізобетонний полігон

Хрущав граніт на щелепах дробарки.
Спливав Печерськ у банях-цибухах.
По зміні я виходив з кочегарки,
І ранок в небо співом вибухав.

І вже асфальтом до моста Патона,
Ще тепла від молочної роси,
Котилася ріка мого бетону
І втілювалась в білі корпуси.

Вони під сонце зводились чеканно,
І нашим злетам заздрили орли.
Душа іще на подвиги чекала,
А наші дні вже подвигом були.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (5 votes, average: 1,60 out of 5)
Мозолевський Борис – Залізобетонний полігон вірш.