Молися за нас, безвірних,
премудрості Божій, Оранто.
Молися, щоб ми тривали,
як ти триваєш віками,
щоб став Пантократор суворий
на захист і нашої долі…
Молися за нас, Oранто.
Були віки лихоліття,
заглади воєн, руїни,
а ти піднімалась щоразу
свята, велична, безсмертна.
Молися за нас, Оранто.
Твоя золота авреоля
блищить, мов надія, мов віра
у незнищенне прекрасне,
у невмирущість народу,
у чудотворність мистецтва.
В Києві, 13 липня 1974
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Марта Тарнавська – Травелог. Прощання Кипарисів шпалір проводжає шосе на північ і дроком жовтогарячим розцвітає прощання жаль. Чатир-Даг заступає дорогу. Кам’янистий лицар Демерджі Простягає руку до моря. – Не зупинять. […]...
- Марта Тарнавська – Травелог. Vae victis Торкнись заліза цих старих гармат: вони й твою перерішили долю. Тут монументи слави промовляють усмішкою іронії й погорди: для переможених немає місця, вимазують їх кров’ю […]...
- Марта Тарнавська – Біла ніч Ніч тиха прийшла і свята, мов молитва, така врочиста. Воістину, Боже дитя народилося в цьому місті. Прийшла зачарована ніч, мов в дитинстві почута казка, і […]...
- Марта Тарнавська – Травелог. Тост Упиймося мускатом білим із Масандри – красою гір, напиймося з алупкинського фонтана, що повертає молодість, випиймо з ялтинської мінеральної тривалість духу, і будьмо вічні й […]...
- Марта Тарнавська – Травелог. Купіль Купайся у Чорному морі і слухай: не хвиль прибою, а ніжного вод дзюрчання, чудесної гри стаккато, коли відступається хвиля і море говорить із рінню. Надслухуй, […]...
- Марта Тарнавська – Травелог. Причастя Алупка молиться Ай Петрі зеленими обелісками кипарисів. Мавританські вежі палацу ростуть у небо, мов готика. Ливанський кедр підносить чашу суплікацій у жертву сонцю. Причащаюся. В […]...
- Марта Тарнавська – Травелог. Буря Від хмар, що грозою нависли, сховайся в старому Ринку у браму середньовічну і слухай, як дощ на бруку вистукує марш похоронний: це плаче камінне місто. […]...
- Марта Тарнавська – “Ось знову – смерть. І звужується коло…” Ось знову – смерть. І звужується коло близьких людей, що разом йшли в життя, і дише пусткою юрба навколо, І ближчає нірвана небуття. Все, що […]...
- Марта Тарнавська – Лист до Ріо …жонглер водить пальцем по глобусі, а нас там нема. Віра Вовк. Триптих. Bliss was it in that dawn to be alive, but to be young […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Трикутник Віра, надія, любов. Бажаєш, що незнане, що невідоме, з тугою серця дрижить. Блакитний цвіт зів’яне, углиб потоне, більше не хочеш вже жить. Забий стрілою смуток […]...
- Марта Тарнавська – Читаючи Лесине листування “…хочу їхати в Єгипет на прощу до єгипетського сонця – вже ж недарма йому такі колосальні святині колись будовано, – певне ж, воно і силу […]...
- Марта Тарнавська – До самоти Я вернуся… Не довго нам бути в розстанні. Скоро в смутку шукатиму радощів знову, без запросин прийду, коли промені ранні поведуть мене в гори на […]...
- Марта Тарнавська – “Не реквієм тобі – подяки гімн…” Не реквієм тобі – подяки гімн: все добре починалося від тебе, все, що в житті здавалось дорогим, що радістю зростало аж до неба. Дівча несміле, […]...
- Марта Тарнавська – Синтез Бібліотекар, професор права, і директор найбільшої в світі бібліотеки правничих наук, друг мій Морис сьогодні саме на вершинах своєї кар’єри. При вині, у професорськім клубі, […]...
- Марта Тарнавська – Південнокаліфорнійський реквієм Пам’яті Лялі Савицької-Маланчук На твоїй вулиці захворіли дерева. Зрізують їх. Пахне в повітрі камфорою. Тепер тут посадять евкаліпти – ти називала їх – безвстидниці. Вони […]...
- Марта Тарнавська – Geiranger Юність Молодечий порив білопінним збігає потоком з гір, де батьком буття – чародійний чаклун-льодовик, – молодий водоспад білим шумом у синяву фйорду. Пахне морем цей […]...
- Марта Тарнавська – Ліхтарі Десь далеко є край, де немає турбот, де, мов квіти, ростуть доброта і любов. Але шлях у цей рай крізь страхіття темнот, що їх досі […]...
- Марта Тарнавська – Зальцбург Константинополь, Неаполь і Зальцбург – це найкращі міста у світі. Александер фон Гумбольт (Напис на Монашій горі в Зальцбургу) З нових бараків, що на передмісті […]...
- Марта Тарнавська – Біржа На біржі життя купуєш дешеві майбутнього акції та віриш, мов грач, у щастя і вперто ждеш дивіденду. Хотів би ти, спекулянте, з маленьких своїх інвестицій […]...
- Марта Тарнавська – Три відміни Буває: туга – космічна: Quelle est cette langueur qui p? n? tre mon c? ur? – за Верленом. Самотність тоді – це смуток, це тихий, […]...
- Марта Тарнавська – Фонтан Фонтан – чи пам’ятаєш ти фонтан, що розсипав п’янкий дурман і шуму океан? Цей день – чи пам’ятаєш ти цей день: душа дзвеніла від пісень […]...
- Марта Тарнавська – Еротика Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу. Так з надр землі пробившись, […]...
- Марта Тарнавська – Мораторій Стадіон футболістів сьогодні відступили незвичній справі: тут скликають народне віче – мораторій проти війни. Ось ідуть: активісти-студенти, співробітники і професура – колектив-університет. Ось ідуть, щоб […]...
- Марта Тарнавська – Чорний кіт Чорний кіт перебіг дорогу. Не Бодлерівський кіт, що в зелених очах тримає космічну тайну, не улесливий котик у пошуках пестощів тіла – чорний дикий кіт […]...
- Марта Тарнавська – Діягноз Зенкові Der Tod ist gross. Wir sind die Seinen lachenden Munds. Wenn wir uns mitten im Leben meinen, wagt er zu weinen mitten in uns. […]...
- Марта Тарнавська – Memento Складаєш задуми і плани в скарбницю, на пізніш, так, як скупар – майбутнім п’яний – несе до банку гріш. Давно готовий до дороги мандрівний виряд […]...
- Марта Тарнавська – У лікарні Івасеві Керницькому В очах ласкава усмішка не згасла, та хтось сипнув туди піском тривоги і впала тінь апатії зловісна на синь зіниць, немов смертельна втома. […]...
- Марта Тарнавська – Залицяння Сміялась я: ти – іскра електрична, солом’яного спалах ти вогню. Твоє тепло бездомних не нагріє. І сміх мій був фривольний, молодий, мов відгомін давно забутих […]...
- Марта Тарнавська – Поворот Мов гість, приходить довгожданий час і – як колись на мрій аеродромі – гарячим серцем я вітаю вас, мої далекі рідні незнайомі. І, мабуть, ліпше, […]...
- Марта Тарнавська – Від автора Das ist die Sehnsucht: wohnen im Gewoge Und keine Heimat haben in der Zeit. Und das sind W? nsche: leise Dialoge T? glicher Stunden mit […]...
- Марта Тарнавська – Вибір Я проміняла мрію на усмішку, міраж крайнеба на земне тепло; життя розкрилось, мов чудесна книжка, потоком прагнень щастя потекло. Не вірилось захопленій дитині, що це […]...
- Марта Тарнавська – Едельвайси Молитовних висот піднебесні божниці застеляє снігів недоторканий килим. Там шукай джерела чудотворної сили і магічних ключів до життя таємниці. У простий едельвайс чародії альпійські заховали […]...
- Марта Тарнавська – Веселка Соняшно. Мию авто. Пензель зеленого вужика малює кольорову веселку. Милуюся. Чи моя саморобна веселка менш реальна, як та, що після дощу на небі? Наївна ти, […]...
- Марта Тарнавська – Шотландія Біле каміння серед рожевого вересу – чорноголові вівці й барани вросли чорними ногами в дике узбіччя. Пасторальна симфонія: тиша, безлюддя. Підкорили вже клан Мекдоналдів: про […]...
- Марта Тарнавська – Весна Soleil – espace – verdure. Le Corbusier Читаю книгу архітекта Ле Корбюзіє. О, творчий людський інтелекте, о, візіє! Мій настрій – списаний із книги на […]...
- Марта Тарнавська – Запрошення Ах, де ти, лицарю на білому коні? (Вже місяць-молодик чарує вечір і в серця спраглого відчиненім вікні з’явилась знову туга молодеча). Ах, підніми на приязне […]...
- Марта Тарнавська – Прохід Утікаю від самотніх стін у юрбу, що мов барвистий гомін. Йде зі мною поруч – довга тінь, що із нею здавна ми знайомі. Пропливають хвилі […]...
- Марта Тарнавська – Автопсихотерапія Die Einsamkeit ist wie ein Regen. Rainer Maria Rilke На серце падає знайомий дощ і стоплює солодку грудку щастя. Як віднайти шляхи до світлих прощ, […]...
- Марта Тарнавська – Ти не знаєш Так до болю, до болю тужно, так безмежно, жагуче жаль, хоч і небо ясне-головокружне, і хоч дзвенить-співає зелена даль. Бо не знаєш ти, що саме […]...
- Марта Тарнавська – Землетрус Моїм синам Маркові і Максимові – вдумливим критикам, прекрасним друзям Землетрус Лялі – після чергового землетрусу в Каліфорнії На скалі Ріхтера занотували: сім. Якісь щасливі […]...