Марта Тарнавська – Травелог. Прощання

Кипарисів шпалір проводжає шосе на північ
і дроком жовтогарячим розцвітає прощання жаль.
Чатир-Даг заступає дорогу.

Кам’янистий лицар Демерджі

Простягає руку до моря.

– Не зупинять.

Мандрівним птахам
шлях щоразу у вільний вирій.
Та десь тут залишаються гнізда
повні туги, любові, надії…
– Як це добре, що гори ці – вічні,
що краса – незнищенна й безсмертна.

В дорозі з Ялти до Симферополя,
6 липня 1974



(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Марта Тарнавська – Травелог. Прощання вірш.