Павло Глазовий – Клопіт

Батько свого сина питає несміло:
– Так ти, синку, женишся?
– А це моє діло.
– Як же звати дівчину?
– Ну, припустим, Клава.
– Де ж вона працює?
– То її вже справа. –
Батько головою сивою хитає.
– Де ж ви жити будете? – лобура питає. –
Ти про це подумай, дорогий синочку.
Нам і так же тісно в нашому куточку. –
Син скривився гірко: – Дорогий папаша!
Де ви жити будете, то вже справа ваша.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Павло Глазовий – Клопіт вірш.