На тих стежках за дальніми степами,
За полинами, сизими від мли,
Де ноги Ваші зранені ступали,-
Терни колючі, мамо, наросли.
Зберу увесь набуток свій у жменю.
Важкий мій плуг, пісна моя рілля!
Ви так хотіли щастя задля мене!
Не дочекались… Пухом Вам земля…
Я все іду, й всього мені замало –
Доріг і звершень, друзів і мети.
Ви щось таке на світі знали, мамо,
Чого мені повік не осягти!
Як часто я, коли в душі досада,
Коли не піддається висота,
Вас кличу не докличусь на пораду!
Та голос мій до Вас не доліта…
І знов лежу і думаю ночами,
Бо світ цей мій і в ньому все моє!..
Вже наче й треті півні прокричали,
А день не йде, і сонце не встає.
І озирнусь на шлях свій, серцем збитий,
Прониже груди холодом в імлі: .
На тих стежках, де я горів для світу,
Щось гостре пробивається з землі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Мозолевський Борис – Прощальні гладіолуси Ще довго так в твоєму голосі Дзвеніли сміхом кришталі. Блідо-рожеві гладіолуси Прощально шерхли на столі. І в передзахіднім промінні З блакитно-білої імли Ще довго так […]...
- Мозолевський Борис – Таїна За Джоном Донном Піймай зорю, що небом проліта, Лиши з дитятком корінь мандрагори. Пізнай, куди ідуть від нас літа, Або навчи русалок слухать хори. Хто […]...
- Мозолевський Борис – Під небом Івана Піддубного Коли повз могилу Піддубного Ми свій карбували крок, Чи відали ми, чи думали, Що друг наш сягне зірок? Що я ще відкрию завтра Свій берег […]...
- Мозолевський Борис – Маленький париж Прийду колись, життям шаленим зморений, В твій тихий дім між містом і селом, Де двері за бамбуковими шторами Ще пам’ятають рук моїх тепло. Від заздрощів […]...
- Мозолевський Борис – Втеча Втечу на Кальміус, на Кальчик, на Міус, У шахти, у могили, в урожаї. Чи хто моливсь, як я тобі молюсь? А ти мою молитву зневажаєш… […]...
- Мозолевський Борис – Ліричний жарт Як чернець без покути, Я не можу без Вас. Ви – Бермудський трикутник, Де зникав я не раз. Коли Ви говорили Щось таке неземне, Зупинявся […]...
- Мозолевський Борис – Високе небо дихало в пульсарах Високе небо дихало в пульсарах, Степи текли повільно, як псалом, її по-скіфськи звали Майосара, Що значить: Юнка з Місячним Чолом. Та що – чоло і […]...
- Мозолевський Борис – Добринін В кущі розбігаються дині, Січеться ячмінь на крупу – Начальник кар’єру Добринін Свій “газик” жене по степу. Він міг би командувать ротами, Вести за собою […]...
- Мозолевський Борис – Тим літом у Трахтемирові На світанку приходила бабця Улита, Приносила спілих грушок полумисок, Казала: “На, поїж за мого синочка!” А син її не повернувся з далекої-далекої І дуже страшної […]...
- Мозолевський Борис – Пісня вічної дороги Чингізові Айтматову Літній день починається щебетом. Тануть в білім серпанку горби. Щоб у мандрах далеких не щезнути, Виріж костур собі із верби. І коли просвистить […]...
- Мозолевський Борис – Громи на південь відгриміли Громи на південь відгриміли. Із Громоклії п’ють воли. Ми так багато не зуміли! Ми так багато не змогли! Чи ти простиш за це нас, люде, […]...
- Мозолевський Борис – Криворізьке небо Чи знав тоді, лаштуючись в дорогу, Як гірко віддзеркаляться в мені Черлені ліхтарі Кривого Рога, Твоя печальна постать при вікні? А криворізьке небо вирувало, Млоїлося […]...
- Мозолевський Борис – Вірність Лице було порепане. В’їдався в очі піт. Я хвацько правив гребкою – Колгоспник в десять літ. В кальсонах з бригадира,- Аби не без штанів,- Зоря […]...
- Мозолевський Борис – Пісня акина З А. Вознесєнського Не славні не корівні, Не трону прошу, не платні – Пошли мені, боже, рівню, Хто б міг підспівати мені. Прошу не кохання […]...
- Мозолевський Борис – Міраж Хлюпоче море лагідно і щиро. Між небом і землею я один. І знову ти мені перед очима Стоїш у білій сукні край води І поглядом […]...
- Мозолевський Борис – До читача (Жінка із передмістя) Ця історія туманна. В ній то зустріч, то розлука. Ця історія у серці Відцвітала й знов цвіла. В ній злилися – не розняти! – Щастя […]...
- Мозолевський Борис – Ірій З часом, за скіфськими переказами, з’явилась у них народжена землею діва… Зевс, злігшись із нею, призвів сина на ймення Скіф, який, перевершивши славою своїх попередників, […]...
- Мозолевський Борис – З Арсенія Тарковського От і літо пройшло, Відгуло, відпалало. Тихо світиться тло, Тільки цього замало. Все, що збутись могло, Наче лист п’ятипалий, Мені в руки лягло. Тільки цього […]...
- Мозолевський Борис – Шипшина 1 Ви бачили, як на заході, Зненацька підрубаний пругом, Падає в стерні, Розкинувши руки, Олов’яний соняшник сонця? Очі у бугаїв тоді Наливаються кров’ю, Спалахує по […]...
- Мозолевський Борис – Половецький ідол Знахідка 1905 року Щоб знало межі недолуге бидло Й сиділо мовчки, підле, на цепу, Мене на пострах видовбали ідолом І високо поставили в степу. Я […]...
- Мозолевський Борис – Дорога Веселинове спало, Миколаївка теж. Я вертався зі школи розгрузлим степом – Найдрібніша билинка у світі без меж Із малесеньким серцем, що билось нестерпно. Від макухи […]...
- Вірш Олександра Олеся – “Коли я вмер – забув, не знаю…” Коли я вмер – забув, не знаю… Я в чорній прірві забуття… О краю мій, коханий краю, Коли ж це стратив я життя?! І скільки […]...
- Мозолевський Борис – Червень І не жона, й не наречена – Ішли степами без доріг. І божевільні квіти червня Тобі тулилися до ніг. І яструб довго плив над нами,- […]...
- Мозолевський Борис – Скіфський степ Коров’як на могилі і тирса. Над могилою небо як дзвін. Щирим золотом степ цей світився, Казанами і чашами цвів. Здавна тут не любили халтури Ні […]...
- Мозолевський Борис – Його прихід Тихо як – ні шелесту, ні сплеску! Світло як – в душі і навкруги! Я чекав, і ось воно воскресло, Повінню зламавши береги. Світ світає? […]...
- Мозолевський Борис – У темноті А хто там ходить-колобродить, Де степ наш росами сія? Хто із тобою флірт заводить? Хтось зовсім інший, а не я. Не дорікаю, хай походить,- Не […]...
- Мозолевський Борис – Робота Жарт Роботонько моя, моя скорбото! Чи любить хто, як я тебе люблю? Не кидай оком гнівно на ворота,- Ось тільки витру піт – і дороблю. […]...
- Мозолевський Борис – Синьооко зітхали озера Синьооко зітхали озера. На лататті тремтіла роса. Сосни пружні підносили жерла І текли в молоді небеса. Синьооко безодня зітхала, Ту зелену сотаючи рунь… Подивись мені […]...
- Мозолевський Борис – Елегія Над косою Обиточною ні хмарки. Серпень в’яже біле сонце у снопи. Від Бердянської затоки аж по Харків Скошені стоять мої степи. Чисте небо дише волею […]...
- Мозолевський Борис – Расулові Гамзатову Сивий орле гостроокий, Заспівай про нашу велич! Світ чарівний і глибокий Нам даровано, мов келих. Спий із нього для натхнення, Як годиться для авара, Та […]...
- Мозолевський Борис – Неоліт Монолог Над степом повінь місячна пливла, Я гола йшла, збирала квіт ромену. В моїх очах кипіла синя мла, І місяць цілував мені рамена. За балкою […]...
- Мозолевський Борис – Живі мерці I Вже вам нічого не болить, Хіба сусідове корито, Що в нього, бачте, більш налито, Тож як би ще й собі підлить Чи хоч сусіду […]...
- Мозолевський Борис – Освідчення У тім саду, де вишні спіли І місто снило віщі сни, Колись міщанство знавісніле Мене притисло до стіни. Воно поріддям хизувалось, По шию сидячи в […]...
- Мозолевський Борис – Портрет в червоному Я люблю тебе в червонім. Срібні чайки понад морем. Я люблю тебе в червонім! – Божевільний злет брови. У безобрійних зіницях Пролітають дикі коні, Пролітають […]...
- Мозолевський Борис – Варіація Дай хоть Последней нежностью выстелить Твой уходящий шаг. В. Маяковский Висока люстра світиться, як перстень, Крізь вікна золотаво-голубі. Згадай: за тими вікнами уперше В нестямі […]...
- Мозолевський Борис – Балада про рідну пісню То не лебеді кричали, Не сполохані зигзиці. То ловили яничари Українок білолицих. Степовими кураями Налетіли, ніби круки. Рвали тіло нагаями, Ще й ламали білі руки. […]...
- Мозолевський Борис – Спогад про трьох запізнілих купальниць В Одесі, Біля найблакитнішого Чорного моря, Де юність моя відспівала матроська, В Одесі, Де знову мене зустрічала Моя космічна рідня, На березі моря Я обійняв […]...
- Мозолевський Борис – Сон Сиві гуси у ніч відкричали – За моря, за моря, за моря… На обличчі моєї печалі Не світилася жодна зоря. Спало небо, пусте і задимлене, […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Якби мені, мамо, намисто Якби мені, мамо, намисто, То пішла б я завтра на місто, А на місті, мамо, на місті Грає, мамо, музика троїста. А дівчата з парубками […]...
- Леся Українка – Саул (Монолог) “…І дух господній відступив від Саула і гнітив його дух лукавий від господа. …І бувало, як тільки дух лукавий находив на Саула, брав Давид гусла […]...