Я із жовтоблакиття перший
На фабричний димар зліз.
Журавлиних пісень моїх верші
По цехах розставляю – скрізь.
Годувала мачуха-недоля,
Збайстрював мене батько-кукіль…
І до тебе, матусенько рідна,
Моя крице, прийшов звідтіль…
Низесеньке тобі вітання
І уст моїх вишневий смак…
Нових хвилин підняв медяник,
І з ним – вперед.
По великих шляхах, по майданах,
На бруку міцнім і гулкім,
Ніби з огнищем на Купала Івана,
Я з ним.
Біля мене метушаться, труться
Скалки від розбитої пляшки,
І співають теж революції,
Зітхаючи у минуле важко.
Тільки ще у кізячім царстві
Під вівсяних ланів лепетень,
Догоряючи хвилясто,
В домовину веснянка бреде.
Зі святами тобі упокій,
Я кохав і тебе, як зірчанку,
Повивав пелюшками мрій
Життєздібності ранком.
Бачу розпач і плач дерев,
Коли росник до тебе підходить,
Та даремно, вже сонце оре
Цілину на інакші горо? ди.
Не розчеше чорний пар
Борона мойого натхнення,
Не піду я блукать по степах
І ловити струмки-теревені.
Ох ти, сонце, блискучий кране,
І у нас верещить у заводі,
Тільки має чорний жупан
І по-іншому котить.
Так співай же, сурмо, в цех –
Я із жовтоблакиття перший,
Уловись, синєблузе лице,
У мою журавлиную вершу.
Схожі вірші:
- Дмитро Загул – Перший мій погляд Мій перший погляд дитячий На заграву сонця впав, І промінь яскраво-гарячий Мої очі вперше скупав. Горіли вогні червоні В чоловічках моїх очей, І сонця рожеві […]...
- Микола Хвильовий – Ах, як мертво Ах, як мертво навкруги, як мертво, Запеклися на залізі уста іржі, Пеленає революції мовчазні жертви Моїх думок розпатланий кужіль. Застигла тиша і скиглить Круків примарною […]...
- Герасим’юк Василь – Перший сніг Притишив кров. Притишив крок. І вищі стали гори. Йде перший сніг, немов пророк, в якого серце хворе. Як важко дихати йому! як свіжо доокола! Ступає […]...
- Мисик Василь – Перший сніг Копаються гави в одвійках, І скляно дзвенить од стежок. Спокійно по косих лінійках Спускається перший сніжок. Шликами стовпці голомозі Вбирає під шкільним вікном, Закутує літо, […]...
- Микола Хвильовий – “Я тепер покохав город…” Я тепер покохав город так весняно, як дуб цвіте. Вже не ляже на скроню скоро цей прекрасний безмежний степ. Не піду на стіжки сіна і […]...
- Микола Хвильовий – Досвітні симфонії І Аз єсмь робітник… Моя буденна блуза – що погляди сині коханки …вмить помутніли від шторму …в поглядах синіх коханки стогнуть пороги …в поглядах синіх […]...
- Микола Хвильовий – Трамвайний лист І Поспішала кудись на мітинг, вже смеркало і люкси цвіли, і здавалось: в далекім столітті недалеко трамвай плив. Погасала прозора осінь, і бадьоро дзвенів крок. […]...
- Микола Хвильовий – “Моя золота береза…” Моя золота береза зажурно дивиться в вогку імлу. О, де ви, де ви, зелені плеса моїх розпорошених дум? Вчора доходив до тропіка і в палкучих […]...
- Микола Вінграновський – Поснули – сплять оса з осиною Поснули – сплять оса з осиною, Змерз чорний кетяг бузини, І літня хмара під осінньою Плечем біліє край зими. На прихололе сонце зморене Надули щоки […]...
- Микола Хвильовий – Голод Обгризли дерева за повіткою коні, Гаряче дмуха вітер в степ, Кублиться по шляхах і по оселях стогін – Жах росте. А сонце нагартовані язики гостре, […]...
- Микола Хвильовий – “Битими шляхами, побитими…” Битими шляхами, побитими …буряк рясно поле вкрив… рипіли вози, гарби – йшли: час вів. Співали пісні голосно, а на розі висвистував димар. Далечінь вабила, вигравала […]...
- Микола Хвильовий – Ми Ми проходили повз шахти… Ми – любовниця і я. Сонце грало на сопілку, грало липко на сопілку – ліденцеву. Я за руку її взяв, й […]...
- Микола Хвильовий – “Прийде сюди холодна, вечірня…” Прийде сюди холодна, вечірня, де метелить, метелить одуванчика пух, і запахне пожаром далеким загірним, і тебе я згадаю на возі, в степу. Упаду, упаду в […]...
- Микола Хвильовий – На верхів’я Греби, весляре, на верхів’я! Король-весляре, на верхів’я! В люстерці гроз, в люстерці снів, в люстерці гроз безмежних. Король-весляре, гей, блисни в люстерці гроз безмежних. Ой, […]...
- Микола Хвильовий – Весняне оповідання Гість-веснянка! Гість-веснянка! І полетіло по покрівлі злото. Ранком Цвіте глодом. Ранком Беру я квач, цебрайко І по дахах залізних В блакитній пісні Розстеляю і розстеляю […]...
- Микола Хвильовий – Біля коксової печі В коксовій пічці моїй В лютій, палкій завірюсі Спеки шаленої рій Метушиться… Друзі! В хвилину цю життя гойдає, В грудях живець тремтить, плигає, Мрії, як […]...
- Микола Хвильовий – “Слово “повстання” таємне…” Слово “повстання” таємне Чув я, як в тирсі давно Вечір збентежений темний Скиглив повстання зерном. В грудях моїх зростала Хвиля бурхлива – живець, Подих скорботи […]...
- Микола Вінграновський – Ранковий сонет Ти – вся любов. Ти – чистота, Довірливість благословенна. Твоя краса мені свята, Твоя любов мені священна. Трояндо неба і землі, В тобі всі їхні […]...
- Микола Хвильовий – “Поле. Шляхи. Могили…” Поле. Шляхи. Могили і чебреці, чебреці. Ліс, цукроварні, села, ніж і одріз у руці. З братом пішов я в повстанці (брата тепер нема! за Перекопом […]...
- Микола Хвильовий – В електричний вік Красномовного мудреця Бояна в хуртовину промайнула тінь. І обіжно на подій екрані фаркнув люкс. І читали: Степи Залізняка і Гонти, а на зорі – гайдамацький […]...
- Микола Хвильовий – В дощовитий день Дощовитий день пітьмою накривався І плазував туди-туди, в кубло, І в спину встромлено нахабному ворязі Раптове сонячне жало. Сорочка зараз не співає, І лише згадую, […]...
- Микола Хвильовий – “У полі тиша – літній день” У полі тиша – літній день. Кургани, далі – легіт. Куди дорога нас веде Крізь океани спеки? Йдемо. Марія у вінку, І я, такий химерний, […]...
- Микола Хвильовий – Зелена туга І Напередодні злив сумніву голубого на кучері весни я голову кладу. Хто не погас на зоряну дорогу, а каравели дум в пустелю не веде? Ах, […]...
- Микола Хвильовий – “Не шкодуй, моя мила мати…” Не шкодуй, моя мила мати, Що я степ рясний залишив – Я говірку свою кострубату Заплітаю в русявий кужіль1. Подивись в мої очі прозірні – […]...
- Вірш Ліни Костенко – Тунгуський бог Я ж тебе вистругав, боже, З такого смаглявого дерева! Я ж вороною пір’їнкою вуса тобі малював! Я ж тобі, боже, повісив буси до самого черева! […]...
- Вірш Володимира Самійленка – Україні Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. […]...
- Микола Хвильовий – Ex oriente lux Присвята Правобережжю Громи… а може, й не громи? …вози у північ брукували і з’їхали на грунт м’який… Навіяв вітер тишу. …тишу. І гаснуть блискавиці. Заколоратурила […]...
- Василь Стус – Тагіл. Зима. Шістдесят перший рік Тагіл. Зима. Шістдесят перший рік. I я солдат, що після всіх скорочень попав сюди – докантувати строку, одержав за зразкове воєнробство (були солдатські жарти – […]...
- Микола Хвильовий – “Коли куделить павутиння…” Коли куделить павутиння В зеленій ятці і на корчах, Паланка димарів убранням синім Кладе на простір весь похмурую печать. Корінно тхне у травні над бузами, […]...
- Микола Хвильовий – Що нам морок! Там, де вітер Лепетень По підметах спорохнялих, Коливались Златовіти – Йшов новітній день! Гей! Сідаймо всі на релі – Гайдабурити гайда!.. Морок, смуток? Я веселий […]...
- Микола Хвильовий – “З одного боку посіпаки, продажники, кнурці…” З одного боку посіпаки, продажники, кнурці, А з другого мерці, Або не хочуть до нас іти з блакитним словом. О, де ж ти? Де ти, […]...
- Микола Хвильовий – “Та невже ніколи не забуду…” Та невже ніколи не забуду Ці шляхи, цю тирсу, широчінь, Не заб’ю в собі зміюку люту, Що хитренько про степи сичить? Як орган в костьолі, […]...
- Микола Хвильовий – Поема моєї сестри Весняні квартали. Ріг. Моя сестра повія… Вечоріє. – Беріть мене всі – для вас фльондра1 я. В ліхтарях червоних відблиски крові – це юнача кров […]...
- Микола Хвильовий – Молотки Витанцьовують, сміються Дзвінко, дзвінко молотки Про весілля революцій – Цоки-цоки-цокотки! Міх задихався, не встигне, Важко – міх! – зітхав… Грюкотіли десь машини, Я з товаришем […]...
- Микола Вінграновський – Індустріальний сонет Сто чорних димарів на Батьківщині. Сто світлих гімнів рідної землі! Прощай, ганьба, і сором, і жалі! Цивілізована держава моя нині. Сто гордих колосів над збіглими […]...
- Микола Хвильовий – Клавіатурте Клавіатурте розум, почуття і волю – клавіатурте! Шукайте метрополію свідомого життя. Собака почуває проміння сонця, а ти – о чоловіче – ти знаєш блиск байдужих […]...
- Микола Хвильовий – Після громовиці Ох, нарешті!. Прокотилась!. Гармати грому вдалечінь, Нема хмарин важкого тіла, І бавиться, і бавиться відмолоділа височінь… І тільки іноді бабриськи Від блискавок-жарин По обрію там […]...
- Микола Хвильовий – За обрієм зима Посьолок на горі, а там – завод сизий. На серці пелюстки так тепло-тепло: мак. Вже одцвірінькав птах свої жагучі меси – За обрієм зима. За […]...
- Микола Хвильовий – Тріолети І Маковіє чайма?* на воді – То на сході проміння гуде, Щоб покласти в колиску людей – Маковіє чайма на воді. Всесвіт хворий, хвилюйся, радій […]...
- Микола Руденко – Граки відлітають Граки зимують десь на Україні. Вони в мордовське небо піднялись – І потемніло всюди. Чорні тіні На землю кинула холодна вись. Дивлюсь – і заздрю: […]...