Микола Хвильовий – “Слово “повстання” таємне…”

Слово “повстання” таємне
Чув я, як в тирсі давно
Вечір збентежений темний
Скиглив повстання зерном.

В грудях моїх зростала
Хвиля бурхлива – живець,
Подих скорботи невдалий
Здатний не був вже на герць.

Також схопив я повстання
В жвавих ланах громовиць,
Чув я повстання в зітханні
Кволих байдужих телиць.

Щось ще гойдається в думці –
Що? Небезпека, не варт?
Солодко вмить перегнуться,
Щастя підхопити вжарт.

Слово “повстання” палюче,
Блискавка грізна, зросло –
Бачиш, як певно, жагуче
Світ обгортає крилом?.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Микола Хвильовий – “Слово “повстання” таємне…” вірш.