All the king’s horses and all the king’s men
couldn’t put Humpty together again.
Різьблена, дерев’яна,
цвяхована чорною бляшкою,
сувенір-люлька
– родич привіз з України.
П’ятилітній Іванко
– внучок мій найстарший –
відкриває-закриває:
сподобалась іграшка.
Раптом біжить переляканий
– в оці тремтить сльозинка –
в руках уламки люлечки,
шматки різьбленого дерева.
Поламалося!… Бабо…
я не хотів…
Каже баба Іванкові:
не журися, хлопчику,
це не ти поламав –
воно давно поламалося,
але баба зліпила докупи
і воно було ніби-ціле,
але не справді.
Це була така собі
ніби-іграшка,
але баба знала,
що прийде день,
коли треба буде
глянути правді ввічі:
сказати:
Це – ні до чого,
і – викинути.
1992
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Марта Тарнавська – Читаючи Лесине листування “…хочу їхати в Єгипет на прощу до єгипетського сонця – вже ж недарма йому такі колосальні святині колись будовано, – певне ж, воно і силу […]...
- Марта Тарнавська – “Є в мене життєрадісне звіря…” Є в мене життєрадісне звіря: воно до сонця лащиться, і радість його від сонця. Коли тепле й сите, Розвіює добробут свій на гавкіт, свій захват […]...
- Марта Тарнавська – Navigare necesse est Плавба була, мов ще одна пригода. Коли людині вісімнадцять літ, прислів’я, що ось “плавання – конечне”, здається, мов девіз на все життя, і, хоч співали […]...
- Марта Тарнавська – Будь зо мною Люблю тебе я давно, ти – світу вікно, ти – радість і жаль, ти – сміх і печаль. Ходім у край наших мрій, коханий мій, […]...
- Марта Тарнавська – Поворот Мов гість, приходить довгожданий час і – як колись на мрій аеродромі – гарячим серцем я вітаю вас, мої далекі рідні незнайомі. І, мабуть, ліпше, […]...
- Марта Тарнавська – Я люблю всіх дівчат Признаюся із жалем: я тікаю від проблем, в мене слава лиха, я – мовляв – не жених… Я ж люблю всіх дівчат, хоч усі вони […]...
- Марта Тарнавська – Memento Складаєш задуми і плани в скарбницю, на пізніш, так, як скупар – майбутнім п’яний – несе до банку гріш. Давно готовий до дороги мандрівний виряд […]...
- Марта Тарнавська – Вибір Я проміняла мрію на усмішку, міраж крайнеба на земне тепло; життя розкрилось, мов чудесна книжка, потоком прагнень щастя потекло. Не вірилось захопленій дитині, що це […]...
- Марта Тарнавська – “Ти в моє життя прийшов у вересні…” Ти в моє життя прийшов у вересні, поцілунком першим землю зрушив. Ти пішов з мого життя у вересні і забрав у мене серце й душу. […]...
- Марта Тарнавська – Фонтан Фонтан – чи пам’ятаєш ти фонтан, що розсипав п’янкий дурман і шуму океан? Цей день – чи пам’ятаєш ти цей день: душа дзвеніла від пісень […]...
- Марта Тарнавська – Залицяння Сміялась я: ти – іскра електрична, солом’яного спалах ти вогню. Твоє тепло бездомних не нагріє. І сміх мій був фривольний, молодий, мов відгомін давно забутих […]...
- Марта Тарнавська – “В міському парку пахне рання осінь…” В міському парку пахне рання осінь, мов дороге настояне вино. Як не прийняти вересня запросин, таких же любих, як колись давно? Несу я в парк […]...
- Марта Тарнавська – Хвала життю Моїй вічно молодій Бабуні, Михайлині Чайковській, в її 75-тиліття. На фотокарточці далекий світ: під капелюхом віденської моди ховає грацію своєї вроди дівчатко, що йому п’ятнадцять […]...
- Марта Тарнавська – “Не реквієм тобі – подяки гімн…” Не реквієм тобі – подяки гімн: все добре починалося від тебе, все, що в житті здавалось дорогим, що радістю зростало аж до неба. Дівча несміле, […]...
- Марта Тарнавська – Південнокаліфорнійський реквієм Пам’яті Лялі Савицької-Маланчук На твоїй вулиці захворіли дерева. Зрізують їх. Пахне в повітрі камфорою. Тепер тут посадять евкаліпти – ти називала їх – безвстидниці. Вони […]...
- Марта Тарнавська – Перша лекція демократії Холодний вітер дме від океану, а він – простоволосий, без пальта: сивизни розкуйовджена чуприна, розстебнутий піджак і – наче прапор – краватка вільно лопотить на […]...
- Марта Тарнавська – Зальцбург Константинополь, Неаполь і Зальцбург – це найкращі міста у світі. Александер фон Гумбольт (Напис на Монашій горі в Зальцбургу) З нових бараків, що на передмісті […]...
- Марта Тарнавська – Три відміни Буває: туга – космічна: Quelle est cette langueur qui p? n? tre mon c? ur? – за Верленом. Самотність тоді – це смуток, це тихий, […]...
- Марта Тарнавська – Вересень 92 Пам’яті О. Т. O Herr, gib jedem seinen eignen Tod: Das Sterben, das aus jenem Leben geht, Darin er Liebe hatte, Sinn und Not… Rainer […]...
- Марта Тарнавська – Еротика Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу. Так з надр землі пробившись, […]...
- Марта Тарнавська – Біла ніч Ніч тиха прийшла і свята, мов молитва, така врочиста. Воістину, Боже дитя народилося в цьому місті. Прийшла зачарована ніч, мов в дитинстві почута казка, і […]...
- Марта Тарнавська – Бібліотекарка У суботній ясний ранок я дівчину зустрів: зупинилася неждано, сказала кілька слів: “Ах, яке чудове небо! Що чувати там у тебе? В бібліотеку мені треба […]...
- Марта Тарнавська – Мораторій Стадіон футболістів сьогодні відступили незвичній справі: тут скликають народне віче – мораторій проти війни. Ось ідуть: активісти-студенти, співробітники і професура – колектив-університет. Ось ідуть, щоб […]...
- Марта Тарнавська – Чорний кіт Чорний кіт перебіг дорогу. Не Бодлерівський кіт, що в зелених очах тримає космічну тайну, не улесливий котик у пошуках пестощів тіла – чорний дикий кіт […]...
- Марта Тарнавська – Над рікою Вже сірий день між горами розтанув, мов у долоні кучерявий сніг. Коли йдемо з тобою між каштани – сріблом алеї стеляться до ніг. З гори, […]...
- Марта Тарнавська – Діягноз Зенкові Der Tod ist gross. Wir sind die Seinen lachenden Munds. Wenn wir uns mitten im Leben meinen, wagt er zu weinen mitten in uns. […]...
- Марта Тарнавська – Вітер Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий, Вітер, що бризки піни несе в обличчя, вітер, що з далечіні до […]...
- Марта Тарнавська – У лікарні Івасеві Керницькому В очах ласкава усмішка не згасла, та хтось сипнув туди піском тривоги і впала тінь апатії зловісна на синь зіниць, немов смертельна втома. […]...
- Марта Тарнавська – Від автора Das ist die Sehnsucht: wohnen im Gewoge Und keine Heimat haben in der Zeit. Und das sind W? nsche: leise Dialoge T? glicher Stunden mit […]...
- Марта Тарнавська – Лист до Ріо …жонглер водить пальцем по глобусі, а нас там нема. Віра Вовк. Триптих. Bliss was it in that dawn to be alive, but to be young […]...
- Марта Тарнавська – The last frontier Маркові та Ії – на далеку дорогу до Каліфорнії Піонери країни ішли неодмінно зі сходу на захід. Куля сонця – вогнистий магніт – всіх тягла […]...
- Марта Тарнавська – Веселка Соняшно. Мию авто. Пензель зеленого вужика малює кольорову веселку. Милуюся. Чи моя саморобна веселка менш реальна, як та, що після дощу на небі? Наївна ти, […]...
- Марта Тарнавська – До самоти Я вернуся… Не довго нам бути в розстанні. Скоро в смутку шукатиму радощів знову, без запросин прийду, коли промені ранні поведуть мене в гори на […]...
- Марта Тарнавська – Шотландія Біле каміння серед рожевого вересу – чорноголові вівці й барани вросли чорними ногами в дике узбіччя. Пасторальна симфонія: тиша, безлюддя. Підкорили вже клан Мекдоналдів: про […]...
- Марта Тарнавська – Запрошення Ах, де ти, лицарю на білому коні? (Вже місяць-молодик чарує вечір і в серця спраглого відчиненім вікні з’явилась знову туга молодеча). Ах, підніми на приязне […]...
- Марта Тарнавська – Прохід Утікаю від самотніх стін у юрбу, що мов барвистий гомін. Йде зі мною поруч – довга тінь, що із нею здавна ми знайомі. Пропливають хвилі […]...
- Марта Тарнавська – Автопсихотерапія Die Einsamkeit ist wie ein Regen. Rainer Maria Rilke На серце падає знайомий дощ і стоплює солодку грудку щастя. Як віднайти шляхи до світлих прощ, […]...
- Марта Тарнавська – Ти не знаєш Так до болю, до болю тужно, так безмежно, жагуче жаль, хоч і небо ясне-головокружне, і хоч дзвенить-співає зелена даль. Бо не знаєш ти, що саме […]...
- Марта Тарнавська – Едельвайси Молитовних висот піднебесні божниці застеляє снігів недоторканий килим. Там шукай джерела чудотворної сили і магічних ключів до життя таємниці. У простий едельвайс чародії альпійські заховали […]...
- Марта Тарнавська – Синтез Бібліотекар, професор права, і директор найбільшої в світі бібліотеки правничих наук, друг мій Морис сьогодні саме на вершинах своєї кар’єри. При вині, у професорськім клубі, […]...