Незабаром увіходить Mелхола, дуже стара жінка; її ведуть попід руки дві рабині.
Mелхола
(до Хуси)
Чого ти старощі мої турбуєш?
Ти, Хусо, міг би й сам прийти до мене.
Вже надто запанів… Я не хотіла
Рабам лихого прикладу давати,
А то б і не прийшла…
(Далі воркоче щось невиразне. Рабині садовлять її на низьке крісло з подушкою.)
Хуса
Пробач, матусю,
Я не для себе турбував тебе.
Сьогодні, бач, гостей я сподіваюсь….
Mелхола
(недочуваючи)
Га? Що ти кажеш?
Хуса
(голосніше)
Жду гостей сьогодні!
Mелхола
(воркотливо)
Так що ж мені до того? Ждеш, то жди…
Хуса
(подає знак рабиням, щоб вийшли, ті виходять. Хуса сідає коло ніг материних, на малій скамничці)
Матусю, ти ж тепер в моєму домі
Єдина господиня…
Mелхола
(непривітно)
Ба! Тепер!..
А чи воно годилося, щоб тута
Молодша надо мною старшувала?
Що заробив, те й маєш. Розпустив
Кохану жіночку – оце ж і дяка
Від молодої господині. Бачиш:
Тепер ти ні вдовець, ні молодець…
Як жінка десь повіялась на безвість,
То мати знов “єдина господиня”…
Чи то ж воно надовго?
Хуса
Не картай.
Доволі з мене й так…
Mелхола
Егеж… доволі…
Як я тобі казала: одружись
Тут, в Галілеї; хай і небагата,
Хай не шляхетна буде, та покірна…
Хуса
Я взяв її не за саме багатство,
Не за самий і рід.
Mелхола
Та знаю, знаю, –
Понадився на ту саронську вроду;
Але ж та врода, як саронська рожа, –
Розквітне на зорі, а вже в полудні
Осиплеться…
Хуса
Лишім про се, матусю…
Я, власне, хтів тепер тебе просити,
Щоб помогла мені гостей вітати.
Mелхола
Та що ж воно за гості? звідки?
Хуса
З Рима.
Високородний Публій і дружина.
Mелхола
Не знаю я таких.
Хуса
Почесні гості!
Він родич преторові…
Mелхола
Він римлянин?
Хуса
Авжеж, матусю.
Mелхола
І вона римлянка?
Хуса
(трохи нетерпляче)
Та певна річ!
Mелхола
Не розумію, Хусо,
Що мала б я робити з тими гістьми!
Хуса
Та що ж тут розуміти? – привітати,
Віддати їм належну шану, й годі.
Mелхола
Хіба ти сам без мене не потрапиш?
Хуса
Коли б то Публій сам прибув, без жінки,
То вже ж я б сам прийняв його. На лихо,
Я запросив його з жоною.
Mелхола
Нащо?
Хуса
Бо Публій сам не так мені потрібен,
Як горда Марція, його жона, –
Вона з родини цезаря і має
Велику силу там, у Палатині.
Mелхола
Де?
Хуса
В Палатині.
Mелхола
Що воно за місто?
Хуса
Та то не місто – цезарські палати!
Mелхола
Далеко?
Хуса
В Римі!
Mелхола
Та чого кричиш?
Я чую… Ну, якісь палати в Римі.
Так що мені до того?
Хуса
(знизує плечима; нишком)
От нещастя!
(Голосно.)
Ну, бачиш, Марція…
Mелхола
Хто?
Хуса
Тая гостя,
Що буде в нас сьогодні…
Mелхола
Та римлянка?
Хуса
(ще голосніше)
Егеж, римлянка. Так вона про мене
Замовить слово цезареві може,
Коли я догоджу їй.
Mелхола
Догоджай.
Хуса кусає губи і одвертається від матері.
Mелхола
(трохи лагідніше)
Коли вже я потрібна тій римлянці,
То може на жіночу половину
Прийти до мене, я не бороню.
А тут мені сидіти не пристало.
Хуса
Матусю, се ж ніяк не випадає!
В римлян то звичай, що коли подружжя
Приходить вкупі, то й вітати треба
Обох укупі.
Mелхола
Ну, й вітай їх сам,
Чи нарізно, чи вкупі, як там хочеш…
Хуса
Матусю, та чи я ж тобі не син,
Що ти мені допомогти не хочеш?
Невже тобі так тяжко привітати
Моїх гостей? Я ж не прошу багато.
Ну, вийди їм назустріч, уклонися,
Промов до Марції якийсь привіт…
Mелхола
Та я ж по-їхньому не вмію.
Хуса
Байка!
Промов по-нашому, а я приставлю
Таку рабиню, що по-римськи вміє,
Вона твої слова перетовмачить.
Вже ж гості вибачать старій людині,
Що інших мов, крім рідної, не знає.
Я тільки про одно тебе прошу:
При гостях не кажи на мене Хуса,
Зови мене Хузаном, – се по-римськи.
Mелхола
(силкується встати, гнівно трясе головою)
А се ще що за новина – “Хузан”?
Твій батько звався Хусою, і сина
На честь йому я нарекла так само!
То ти свого зрікаєшся імення
Для римських заволок?!
Хуса
Матусю, слухай…
Mелхола
І слухати не хочу!.. Гей, рабині!
Рабині, гей!.. Куди ти їх послав?
(Плеще в долоні. Увіходять рабині, беруть її попід руки, підводять.)
Хуса
Хай буде так, як хочеш. Мамо, слухай,
Ти тільки привітай, побудь хвилину
Тут з нами при столі…
Mелхола
Я маю їсти
З невірними?! Ні, сину, я стара,
Щоб мала звичай батьківський ламати.
(До рабинь.)
Ведіть мене!
(Виходить з рабинями.)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)