Поет Українка Леся

Далебі не стане мочі, – Подуріли мужики! Лізуть в очі поторочі, Пащекують про страйки… Чи дадуть мені ті хами хоч годину чисту? Гей, підіте приведіте […]

На зеленому горбочку, У вишневому садочку, Притулилася хатинка, Мов маленькая дитинка Стиха вийшла виглядати, Чи не вийде її мати. І до білої хатинки, Немов мати […]

“…І дух господній відступив від Саула і гнітив його дух лукавий від господа. …І бувало, як тільки дух лукавий находив на Саула, брав Давид гусла […]

Хата Гощинської, салон. Убраний не убого, але й не дуже розкішно, тільки фантастично, без великої симетрії; двері й вікна з драпіровками. Піаніно, мольберт, картини, бюсти […]

Хата, грубо збита з колод; великий коминок, на ньому бюст, статуетки і кілька уламків античної скульптури. Едіта і Kpістабель змивають стіл і лави і стиха […]

Sie werden gewiss diesen Brief nie zu lesen bekommen, und sollt’ es auch geschehen, was ich nicht glauben kann, so konnten Sie jedenfalls nicht wissen, […]

Історія панування Саулового аж до його смерті розказана в першій книзі Царств (в жидівських списках вона зветься першою книгою пророка Самуїла). Друга книга Царств і […]

Коли втомлюся я життям щоденним, Щоденним лихом, що навколо бачу, Тоді я думку шлю в світи далекі, Блукає погляд мій в країні мрії. Що бачу […]

За горою блискавиці, а в долині нашій темно. У затоці чорні води плещуться таємно. Блискавиця в небі лине, а в затоці потопає, в чорний гріб […]

Вci асірійські будови ставилися на штучно насипаних горах з сходами, гори ті були обкладені великою цеглою, отже виходило наче підмурівок. На сі підмурівки йшло сливе […]

Був ясний день, веселий, провесняний, До нас у хату крізь вікно одкрите Вривався гомін голосних потоків, Що бігли вниз по вулиці нагірній, Вітрець влітав і, […]

Que suis je, helas!.. Що я тепер, о боже! жить мені для чого? Слаба, мов тіло, в котрім серця вже нема, Тінь марна я, мене […]

Діється в Елладі через довгий час після руїни Трої. Дім аргоського царя Агамемнона в Мікенах пишно заквітчаний знадвору, стежка від дверей до брами вистелена пурпурною […]

– На добридень, ти моя голубко! “На добридень, мій коханий друже!” – Що ж сьогодні снилось тобі, любко? “Сон приснився, та дивненький дуже”. – Що […]

Вы знаете меня, я человек трезвый и положительный до мозга костей, не помню даже, чтобы в детстве или в юности меня особенно занимали религиозные или […]

Від VII, VIII, IX и X династій не зосталося жодного пам’ятника. Відомо тільки, що вони були не з Мемфісу, а з міста Гнес, в середньому […]

Особи 1 дії Руфін Емілій – молодий римлянин значного роду. Прісцілла – його жінка, християнка. Аецій Панса – її батько, значний римлянин, дідич. Кай Летіцій […]

Довго бриніли мені в думці слова Шевченка: “Не так тії вороги, як добрії люди”, – поки рука зважилась покласти їх на папір. В думці повстали […]

Ти, як осінь, умреш, розіллєшся слізьми над квітками, багрянцем і злотом, передсмертний твій спів пролетить над людьми вітер лине отак над болотом, де й вода […]

Вже в найдавніших пам’ятниках людської творчості ми стрічаємо елементи літературної утопії. Місце наукової теорії займала тоді примітивна мораль і початкове звичаєве право, а на основі […]

Учені досі ще не збагнули зовсім віри єгипетської, хоч і багато літератури по ній лишилось. Але ж історик кожного народу розумів її інакше, та все […]

То вже давно було. Мені сім літ минало, а їй, либонь, минуло двадцять літ. Сиділи ми в садку, там саме зацвітало, і сипався з каштанів […]

Світлиця для бенкетів у командоровій оселі. Не дуже велика, але гарно прикрашена різьбленими шафами, мисниками з дорогим начинням, арматурами тещо. Посередині довгий стіл, накритий до […]

Коли Соломон став царем, то Адоніа мусів уже покинути думку про царювання. Він просив тільки через Вірсавію, щоб Соломон дав йому наймолодшу жінку з Давидового […]

Сторононько рідна! Коханий мій краю! Чого все замовкло в тобі, заніміло? Де-не-де озветься пташина несміло, Немов перед бурею в темному гаю, І знову замовкне… як […]

Колись нашу рідну хату Темрява вкривала, А чужа сусідська хата Світлами сіяла. Та минав ти, наш Кобзарю, Чужії пороги, Орав свою вбогу ниву, Рідні перелоги. […]

В наше время наряду с колоссальным развитием так называемых “мировых” литератур замечается одно интересное явление: литературы маленьких народов, даже небольших этнографических групп, начинают все громче […]

(Легенда) Одкрита полонина, де будується нове місто, подібне до руїни своїми недокінченими безверхими хатами та недовершеними храмами. Деякі будови і справді розруйновані до підмурівку, і […]

Фінікійцями греки звали людей, що жили по сірійському березі Середземного моря, межи морем та Лібанським кряжем. Невідомо, чи так себе звали самі ті люди, думають, […]

Всі наші сльози тугою палкою Спадуть на серце, – серце запалає… Нехай палає, не дав спокою, Поки душа терпіти силу має. Коли ж не стане […]

Що всі народи індо-європейські жили колись спільно, се видно з їхніх мов, звичаїв та віри, але жоден з тих народів не пам’ятає ні про те […]

У легендах стародавніх Справедливості немає, все там річ іде про жертви та кривавії події. В тих легендах ми читаем, Як дитяча кров рожева рани гоїла […]

Ось вони йдуть. Корогва у них має, наче вогонь. Наче дим наступає, сива юрба. Сунуть лави тісні, чутно – співають “про волю пісні”. “Смело, друзья!” […]

(Образок з життя) Невелика хата у Пріськи Чугаїхи, але зате порядна, біла, не гірш, як у людей. Та й нащо їй велика хата? Сама вона […]

Ти прокляв нас прокльоном важким За жорстокість, упертість і зраду. Сам судив нас, і вирок дав сам, І ніколи не кликав на раду. Скорпіоном язик […]

Все, все покинуть, до тебе полинуть, Мій ти єдиний, мій зламаний квіте! Все, все покинуть, з тобою загинуть, То було б щастя, мій згублений світе! […]

Не від імені русько-українського народу, не від імені радикальної партії звертаюсь я до вас, мої знайомі і незнайомі товариші, я одважуюсь удатись до вас від […]

Хвилини йдуть, Пора у путь! Прощай, рідний краю! Вже хутко я піду. Тут долі не маю, – На чужині знайду. Шукатиму долі в далекій стороні! […]

Ой я постреляна, порубана словами, Душа моя на рани знемагає, неначе стрілами і гострими мечами, мене його рука здалека досягає. Ой ви, слова, страшна, двусічна […]

(Спогад) Зима була надворі, давно вже сніг покрив зеленую руту, а мені в думці чогось весняні спогади стоять, весняні співи бринять!.. Чого се так? – […]

Вороги: Геть їх, поетів! навіщо їх співи? Хто тепер слухать їх рад? Нас оглушили вже “тихі мотиви” “Снів” тих, “фантазій”, “балад”! Чули ми й тую […]

Ой піду я в бір темненький, там суха смерека, як розпалю ясну ватру, видно всім здалека. Запалала при смереці смолова ялиця: Горить моя досадонька, мов […]

Халдейські та асірійські племена жили довго незалежно одно від другого, от як спочатку були єгипетські племена. Кожне місто мало свого князя, часами один з них […]

Ледве раб виходить за двері, Сабіна з’являється. Хуса (до неї) Звідки ти прийшла? Сабіна В десятій хаті я крутила жорна. Хуса (суворо глянувши на неї) […]

Така була первісна легендарна теологічна утопія, що вилилася в формі легенди. Але з неї згодом народилась утопія пророча, політична, що приймала найбільше форму поетичної імпровізації. […]

Натура гине – вся в оздобах, в злоті, – Останній усміх ясний носила І краскою непевною пала, Немов конаюча вродливиця в сухоті. Недавно ще була […]

(Силуети) Motto: “Де та границя, що відділяє нормальне від ненормального?” Наукове питання Одного разу трапилось мені бути у великому закладі для божевільних. Всякий, хто бував […]

Таки недарма прилітав Північний гість… Дивлюся ранком – Вже заволочено серпанком Сіреньким небо. Далі став Помалу й дощик накрапати, І вогким холодом до хати Зайшов […]

Єсть у мене одна Розпачлива, сумна, Одинокая зірка ясная; Сеї ж ночі дарма Її кличу, – нема! Я стою у журбі самотная. І шукаю вгорі […]

Той самий майдан. Вечоріє. Ніч насувається швидко, темна, безмісячна, тільки зорі сяють різко, як в холодні вітряні ночі. На майдані поставлена сторожа: один вартовий коло […]

Я блукав колись по ріднім краю Раю. І шукав на сім земнім падолі Долі. Приблудився під стріхату Хату. Там дівчину стрів я винозірку Зірку. Промінь […]

Драматична поема Діячі Адвокат Мартіан Емілій. Аврелія – його дочка. Валент – його син. Альбіна – його сестра. Люцілла – її дочка, Мартіанова небога. Констанцій […]

Боже! куди се я плину Сим біловійним туманом? Може, я лину на безвість в вогкі летючі сніги? Може, то тільки легенда Край той, осяяний сонцем, […]

Над хвилями моря, на скелі, Хороша дівчина сидить, В лавровім вінку вона сяє, Співецькую ліру держить. До пісні своєї сумної На лірі вона приграє. І […]

Хвиля йде, Вал гуде – Білий, смілий, срібний, дрібний, нападе На сухеє баговиння, на розсипане каміння, білим пломенем метнеться, стрепенеться, Скине з себе все, що […]

Хуса (шпарким, приглушеним голосом до Йоганни) Я мало не забув тобі сказати… Поклич… ні, краще йди сама в пекарню І розкажи, як треба готувати Ту […]

Хуса (чоловік середнього віку, дуже чорнявий, кучерявий, кремезний, вираз обличчя у нього не лихий, але владний; увіходить заклопотаний і плеще кілька раз у долоні) Гей, […]

Мої любі, до мене ходіть! я сама. Поговоримо думами тихо. Межи мною і вами нікого нема – не розлучить ні щастя, ні лихо, я спокійна, […]

Рудий Хамсін в пустині розгулявся, Жагою палений, мчить у повітрі, Черкаючи пісок сухими крильми, І дише густим полум’ям пекучим. Якесь весілля дике! Мов сопілка – […]

Тепер прощай! Хто знає, чи надовго. Миг може, хутко будем походжати По горах київських та по гаях волинських, А може, поки зійдемося знову, Води багато […]

(драматична сцена) Діється в Тавріді, в місті Партеніті, перед храмом Артеміди Таврідської. Місце над морем. Море вдається затокою в скелистий берег. При самому березі голі, […]

Драматичний етюд Особи: Хуса, або Хузан – приставник Ірода Антипи, тетрарха галілейського. Йоганна – жінка його. Мелхола – мати його. Сабіна – рабиня його. Публій […]

Од єгипетської цивілізації лишилося дуже багато пам’ятників, не вважаючи на вікове плюндрування. Од неї все-таки зосталося більше пам’ятників, ніж од якої іншої давньої цивілізації; зосталось […]

Де поділися ви, голоснії слова, що без вас моя туга німа? Розточилися ви, як весняна вода по ярах, по байраках, по балках. Чом не станете […]

На дорозі з Багдаду в Тегеран, на землі давньої Мідії стоїть скеля 456 метрів заввишки, зветься вона Бегістун. Скеля та гостро обтесана і на ній […]

Тихо. Повітря стоїть нерухоме, як води стоячі. Закам’янів на бананах широкий нерепаний лист. Ніжні мімози – і ті розгорнули листочки гарячі. Мліють без мрії… Ой, […]

Ой, здається – не журюся, таки ж я не рада, чогось мені тяжко-важко, на серці досада. Ой кину я ту досаду геть на бездоріжжя, Зійшла […]

Драматична поема Розлога рівнина. Червоний захід зміняє в кров широкі води Тігру та Євфрату, що зливаються докупи. По всій рівнині розкидані намети бранців. Голі діти […]

Лагідні веснянії ночі зористі! Куди ви од вас полинули? Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті! Невже ви замовкли, минули? О ні, ще не час! ще бо ми не […]

Натуро-матінко! я на твоєму лоні Дитячі радощі і горе виливала, І матір’ю тебе я щиро звала, З подякою складаючи долоні. Ти іскру божую збудила в […]

(Казка для дітей) У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик. Лежить він, не спить, дивиться, широко розкривши оченята, на вікно, заслонене хустиною: хустина не […]

Бідний нічний сірий метелик сидів в темному вогкому льоху за бочкою з капустою. Сидів він сумно, стуливши свої темні крильця. Так смутно йому було, дарма […]

Особи 5 дії Руфін Прісцілла Hapтал Парвус Покликач судовий Матрона Хлопець Комонник Гетера Поет Молодий юрист Старий юрист Молодий вояк Дідич-провінціал Другий дідич Лиxвap Римлянин […]

“Кров твоя – рубін коштовний, Кров твоя – зоря світання, Кров із серця для поета Надгорода і придбання”. Так поету люди кажуть. Звик він вірить […]

Садок в оселі співця-поета Антея, невеличкий, оточений глухими мурами, з хвірткою в одній стіні; в глибині садка домок повіткою на чотирьох стовпах і з двома […]

(Гумореска) Поет (сидить за столом, крутить в руках перо над білим аркушем паперу; крутить довго, але папір все зостається білим. Зітхає) Ой музо-чарівнице, ти, вірна […]

Літне мешкання. Праворуч будинок з верандою і садком. На авансцені, теж праворуч, альтанка або трельяж, обернутий до публіки виходом. Ліворуч теж будинок, менший. Далі будинки […]

Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу, – в ній все було б ясне – і […]

Хуса От, кара божа з нею! (Плеще в долоні.) Увіходить управитель. Поклич мені Сабіну. Управитель іде. За хвилину ввіходить Сабіна, молода, гарна рабиня-самаритянка, убрана на […]

Була в мами доня, Любка чорнобрива, Розумная, гарна та нетерпелива. Було, часом мама в місто виїжджає, – Там-то вже пильненько доня виглядає! От підросла Любка, […]

Не співайте мені сеї пісні, Не вражайте серденька мого! Легким сном спить мій жаль у серденьку, Нащо співом будити його? Ви не знаєте, що я […]

Дивлюсь я на яснії зорі, Смутні мої думи, смутні. Сміються байдужії зорі Холодним промінням мені. Ви, зорі, байдужії зорі! Колись ви інакші були, В той […]

В хаті молодого хлопця. Дівчина в гостях, його мила, не коханка, не заручена, – мила. На столі великий, портрет, прикрашений квітками, портрет гарної молодої дівчини, […]

Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей, А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не […]

XIX династія, як уже сказано, була чужого племені, але Сеті перший ще при житті свого батька Рамзеса І оженився з дочкою Аменготепа ІІІ-го і таким […]

…Ні! я покорити її не здолаю, ту пісню безумну, що з туги повстала, ні маски не вмію накласти на неї, ні в ясну одежу убрати […]

Ви чули казочку про край царя Гороха? Чи знаєте, чому людей там стало “троха”? Хтось з люльки іскру здув, а загасить не зміг, і знявсь […]

Далі, далі від душного міста! Серце прагне буять на просторі! Бачу здалека, – хвиля іскриста Грає вільно по синьому морі. Тож сповнилось мені те бажання, […]

Ольга Косач-Кривинюк Леся Українка в тому віці, як писала “Стародавню історію”. “Лесін білий домик” в селі Колодяжному, в ньому жила Леся Українка, як писала “Стародавню […]

Ой не зникли золотії терни, тільки почорніли, Ой не всохли кривавії квіти, тільки помарніли. Зійди, сонце, під моє віконце та й засвіти ясно, Позолоти мої […]

Я сьогодні в тузі, в горі, Мов у тяжкім сні, – Отруїли ясні зорі Серденько мені.

Що ти говориш, любко моя мила? Се наче грім з ясного неба впав! Чи я тебе не щиро покохав? Ні! Певне, ти мене ніколи не […]

Чує лицар серед бою, Що смертельна рана в грудях, стиснув панцира міцніше, аби кров затамувати. Бачить з вежі гарна дама, Що поблід її коханий, що […]

I Берег понад озером Гадаринським*. Далеко на горизонті ледве мріють човни коло берега і чорніє люд, що хмарою заліг далекий берег. Міріам, “одержима духом”, в […]

Передмова Всі оці дитячі гри, співи та казки зібрані серед народу на Волині, в Звягельському, Луцькому та Ковельському повітах; при записуванні задержана вимова, властива кожному […]

Як уже було спогадано, царі перські дбали тільки про збирання податків з підданих країв, а в звичаї і віру тих країв вони не мішались. Отже, […]

Заголовок цеї розвідки, боюся, одразу може настроїти дуже скептично не одного з моїх читачів: “Утопія, та ще й белетристична! Чи воно ж тепер пора гаяти […]

Великеє місто. Будинки високі, Людей тих – без ліку! Веселую чутно музику. Розходяться людськії лави широкі, Скрізь видно ту юрбу велику. І все чужина! ох, […]

(Посвята Александрі С-вій) Був сон мені колись: богиню ясну Фантазії вбачали мої очі, І друга любого подобу красну Богиня прийняла тієї ночі. Той самий вираз […]

Було се за часів святої Германдади: Кати-ченці взяли єретика і повели його до Торквемади на інквізицію. І чутка є така: Спочатку мученик мовчав, І тільки […]