Вірш Павла Тичини – Розкажи, розкажи мені, поле

Схожі вірші:

1. Вірш Павла Тичини – І являвсь мені Господь І являвсь мені Господь В громі, бурі і росі, У веселках, зореницях І в симфонії комах. І являвсь мені Господь В танці, сміху і сльозах. […]...
2. Вірш Павла Тичини – Ах не смійтеся ви наді мною Ах не смійтеся ви наді мною, – Не для вас я Вкраїну люблю! Не для вас виливаю ці сльози з журбою, Що ніхто їх не […]...
3. Вірш Павла Тичини – Антистрофа Грати Скрябіна тюремним наглядачам – це ще не є революція. Орел, Тризубець, Серп і Молот… І кожне виступає як своє. Своє ж рушниця в нас […]...
4. Вірш Павла Тичини – Гаї шумлять Гаї шумлять – я слухаю. Хмарки біжать – милуюся. Милуюся-дивуюся, чого душі моїй так весело. Гей, дзвін гуде – іздалеку. Думки пряде – над нивами. […]...
5. Вірш Павла Тичини – Скорбна мати І Проходила по полю Обніжками, межами. Біль серце опромінив Блискучими ножами! Поглянула – скрізь тихо. Чийсь труп в житах чорніє… Спросоння колосочки: Ой радуйся, Маріє! […]...
6. Вірш Павла Тичини – Гаптує дівчина й ридає Гаптує дівчина й ридає – Чи то ж шиття! Червоним, чорним вишиває Мені життя. Танцюють звуки на дзвіниці, І плаче дзвін. Я йду. Мій шлях […]...
7. Вірш Павла Тичини – Вітер Не вітер – буря! Трощить, ламає, з землі вириває… За чорними хмарами (з блиском! ударами!) за чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук. Котить. У землю […]...
8. Вірш Павла Тичини – До кого говорить? До кого говорить? Блок у могилі. Горький мовчить. Рабіндранате-голубе! З далекої Бенгалії прилинь до мене на Вкраїну. Я задихаюся, я гину. Я покажу тобі такії […]...
9. Вірш Павла Тичини – Вітер з України Нікого так я не люблю, як вітра вітровіння. Чортів вітер! Проклятий вітер! Він замахнеться раз – рев! свист! кружіння! і вже в гаю торішній лист […]...
10. Вірш Павла Тичини – Як упав же він з коня Як упав же він з коня та й на білий сніг. – Слава! Слава! – докотилось і лягло до ніг. Ще як руку притулив к […]...
11. Вірш Павла Тичини – Душа моя – послухай! Душа моя – послухай! – Як яблуня в цвіту. Моє життя, – кохана, – Мов срібнотканий сон. Життя моє – молитва Всевладниці Красі, Горіння – […]...
12. Вірш Павла Тичини – З кохання плакав я, ридав З Кохання плакав я, ридав. (Над бором хмари муром!) Той плач між нею, мною став – (Мамуровим муром…) Пливуть тужіння угорі. (Вернися з сміхом-дзвоном!) Спадає […]...
13. Вірш Павла Тичини – Ви знаєте, як липа шелестить Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана спить… Ви чули ж бо: так […]...
14. Вірш Павла Тичини – Десь надходила весна Десь надходила весна. – Я сказав їй: ти весна! Сизокрилими голубками У куточках на вустах Їй спурхнуло щось усмішками – Й потонуло у душі… Наливалися […]...
15. Вірш Павла Тичини – Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер: В їх горі щира кротість і саможертви зміст. Чи нам же розгадати природи риси літер? – Людина і […]...
16. Вірш Тараса Шевченка – Он чого ти почорніло, Зеленеє поле? “Он чого ти почорніло, Зеленеє поле?” “Почорніло я од крові За вольную волю. Круг містечка Берестечка На чотири милі Мене славні запорожці Своїм трупом вкрили. […]...
17. Вірш Павла Тичини – Арфами, арфами Арфами, арфами – золотими, голосними обізвалися гаї, самодзвонними: йде весна запашна, квітами-перлами закосичена. Думами, думами – наче море кораблями, переповнилась блакить ніжнотонними: буде бій вогневий! […]...
18. Вірш Пала Тичини – Загупало в двері прикладом Загупало в двері прикладом, заграло, зашкрябало в шибку. – Ану, одчиняй, молодице, чого ти там криєшся в хаті? – Застукало в серці, різнуло: ой горе! […]...
19. Вірш Павла Тичини – Хтось гладив ниви, все гладив ниви Хтось гладив ниви, все гладив ниви, Ходив у гніві і сіяв співи: О, дайте грому, о, дайте зливи! – Нехай не сохнуть злотисті гриви. Хтось […]...
20. Вірш Ліни Костенко – І я не я, і ти мені не ти І я не я, і ти мені не ти. Скриплять садів напнуті сухожилля. Десь грає ніч на скринці самоти. Десь виє вовк по нотах божевілля. […]...
21. Вірш Івана Франка – Чого являєшся мені Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, […]...
22. Вірш Василя Голобородька – Щоб мені боліло Щоб мені боліло, я відчинятиму правдиві двері, а зайду зовсім не туди, куди йшов. І тоді з’явиться біль, і я не знатиму, куди сховати ту […]...
23. Тарас Шевченко – Чого мені тяжко Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? Серце моє трудне, Чого ти бажаєш, що в тебе болить? Чи […]...
24. Дмитро Загул – “Ой піду ж я в чисте поле…” Ой піду ж я в чисте поле, Вкрите рожами надій. Там розвіється на волі Нерозлучний смуток мій. Там розсію дрібні сльози, Сльози-перли розіллю І покошені […]...
25. Вірш Пала Тичини – Зразу ж за селом Зразу ж за селом всіх їх розстріляли, всіх пороздягали, а мертвих насміхали, били їм чолом. Випала ж зима! Що тепер всім воля, врізали вам поля, […]...
26. Микола Хвильовий – “Поле. Шляхи. Могили…” Поле. Шляхи. Могили і чебреці, чебреці. Ліс, цукроварні, села, ніж і одріз у руці. З братом пішов я в повстанці (брата тепер нема! за Перекопом […]...
27. Вірш Тараса Шевченка – Нащо мені женитися? Нащо мені женитися? Нащо мені братись? Будуть з мене, молодого, Козаки сміятись. Оженився, вони скажуть, Голодний і голий, Занапастив, нерозумний, Молодую волю. Воно й правда. […]...
28. Павло Мовчан – “Кульбабо пам’яті, таке зелене поле…” Кульбабо пам’яті, таке зелене поле, так широко, аж боляче мені. Мов ртуті стовп, піднявсь по губи голос, аби здмухнуть пушинки мовчазні. О земле, прорости! Переіржавиш […]...
29. Дмитро Павличко – “Ти оживаєш у мені…” Ти оживаєш у мені як голос весни в деревині Я не можу тебе забути як не може забути дерево вкритися листям Коли ти відлітаєш я […]...
30. Вірш Тараса Шевченка – І знов мені не привезла І знов мені не привезла Нічого пошта з України… За грішнії, мабуть, діла Караюсь я в оцій пустині Сердитим богом. Не мені Про теє знать, […]...
31. Вірш Олександра Олеся – “Ні, забуття не дасть мені й сама природа…” Ні, забуття не дасть мені й сама природа… Нехай вона і дивна, й молода, Але її краса і врода Твою красу і вроду нагада. До […]...
32. Вірш Тараса Шевченка – Нудно мені, тяжко – що маю робити? Нудно мені, тяжко – що маю робити? Молитися богу? Так думка не та! Не рад би єй-богу, не рад би журитись, Та лихо спіткало, а […]...
33. Вірш Ліни Костенко – Очима ти сказав мені: люблю Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним. Життя ішло, минуло той перон. гукала тиша […]...
34. Павло Мовчан – “Щось не збагну, чи поле стало меншим…” Щось не збагну, чи поле стало меншим, чи ліс далекий ближче підступивсь? Чи я не той! І вже отак не вперше: ступаю вгору – падаю […]...
35. Вірш Миколи Руденка – Іще б мені хоч раз відвідати поляну Іще б мені хоч раз відвідати поляну, Де в травах гомонять дуби-богатирі; Де золото кульбаб надвечір гасне тьмяно І повагом пливе шуліка угорі; Де в […]...
36. Вірш Пала Тичини – І Бєлий, і Блок, і Єсєнін, і Клюєв І Бєлий, і Блок, і Єсєнін, і Клюєв: Росіє, Росіє, Росіє моя! …Стоїть сторозтерзаний Київ, і двістірозтерзаний я. Там скрізь уже: сонце! – співають: Месія! […]...
37. Тарас Шевченко – Мені тринадцятий минало Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в […]...
38. Вірш Тараса Шевченка – Якби мені, мамо, намисто Якби мені, мамо, намисто, То пішла б я завтра на місто, А на місті, мамо, на місті Грає, мамо, музика троїста. А дівчата з парубками […]...
39. Іван Багряний – Гуляй-Поле Лежить Гуляй-Поле в крові і в сльозах, Потоптане, смертю розоране, В бомбових кратерах і черепах, В гільзах, В ожугах, В м’язах, В трісках… І навіть […]...
40. Вірш Тараса Шевченка – Мені здається, я не знаю Мені здається, я не знаю, А люде справді не вмирають, А перелізе ще живе В свиню абощо та й живе, Купається собі в калюжі, Мов […]...