Дмитро Павличко – “Ти оживаєш у мені…”

Ти оживаєш у мені
як голос весни
в деревині

Я не можу тебе забути
як не може забути дерево
вкритися листям

Коли ти відлітаєш
я махаю багряними крилами
щоб за тобою злетіти

Але коріння моє міцніше
за мої крила

Вони відкриваються
летять за тобою
без мене

Болять мені
рани любові
рани нездійсненного польоту

Та з них виростають
нові пагони
нові брості

І голос весни
в моїм серці
гучніше лунає.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 3,00 out of 5)
Дмитро Павличко – “Ти оживаєш у мені…” вірш.