Василь Стус – Зазираю в завтра

Схожі вірші:

1. Василь Стус – Мов лебединя, розкрилила Мов лебединя, розкрилила тонкоголосі дві руки, ледь теплі губи притулила мені до змерзлої щоки, сльозою темінь пронизала, в пропасниці чи маячні казала щось – не […]...
2. Василь Стус – В мені уже народжується бог В мені уже народжується бог, і напівпам’ятний, напівзабутий, немов і не в мені, а скраю смерті, куди живому зась – мій внук і прадід – […]...
3. Василь Стус – Вік би не бачити й не чуть Вік би не бачити й не чуть про тебе, скрипко чорна, а вірші йдуть, і йдуть, і йдуть, неначе кров із горла, і пахнуть рутою, […]...
4. Василь Стус – Вертання Перерізане світлом вікно вулиці – біле по білому аж до болю. Насип. Далеке шосе. Машини. I небо вологе – над. Шлях у себе: вабить (уже […]...
5. Василь Стус – Чого ти ждеш? Чого ти ждеш? Скажи – чого ти ждеш? Кого ти виглядаєш з-перед світу? Кого ти сподіваєшся зустріти, а най і стрінеш – віри не доймеш? […]...
6. Василь Стус – Костомаров у Саратові Але що ж робити живій душі у цій державі смерті? В. Мисик I За роком рік росте твоя тюрма, за роком рік підмур’я в землю […]...
7. Василь Стус – На однакові квадрати поділили білий світ На однакові квадрати поділили білий світ Рівне право всім страждати і один терпіти гніт. Зле і кату, зле і жертві, а щастливого нема. Всім судилося […]...
8. Василь Стус – Досить крові – Досить крові,- продекламував кат, коли ніж, загнаний мені поміж ребер, стримів у спині. А я подумав, скулившись весь од болю: що як він захоче […]...
9. Василь Стус – Уже Софія відструменіла Уже Софія відструменіла, відмерехтіла бузковим гроном. Ти йшла до мене, але не встигла за першим зойком, за першим громом. Немов почвара в пекельнім колі, довкола […]...
10. Василь Стус – П’ючи біду, неначе оковиту П’ючи біду, неначе оковиту, я заховався, змовкнув і затих. Ні ворогів, ні друзів дорогих, ні сліз, ані клятьби, ані привіту, ані небес, ні сонця – […]...
11. Василь Стус – Пам’яті А. Г Ярiй, душе. Ярiй, а не ридай. У бiлiй стужi сонце України. А ти шукай – червону тiнь калини на чорних водах – тiнь її шукай, […]...
12. Василь Стус – О, скільки слів, неначе поторочі! О, скільки слів, неначе поторочі! І всі повз мене, ніби кулі, б’ють, і всі мою живу минають суть, а тільки строчать, строчать, строчать, строчать. А […]...
13. Василь Стус – Ми сиділи за пляшкою шампанського Ми сиділи за пляшкою шампанського в тихенькому прокуреному кафе. I вона відчувала себе царицею, Афродитою, що проминувши рибалок (за столиками забивали козла), алкоголіків, невтомних шукачів […]...
14. Василь Стус – Море – чорна грудка печалі Море – чорна грудка печалі, душа Мефістофеля наодинці. Терпне рояль під пальчиками дівочими, і в воду падає з кручі земля. Шерхлі трави вологі пасажі ловлять, […]...
15. Василь Стус – Менi здається, що живу не я Менi здається, що живу не я, а iнший хтось живе за мене в свiтi в моїй подобi. Нi очей, нi вух, Нi рук, нi нiг, […]...
16. Василь Стус – Безсонної ночі Думи визбираю, мов зерня, Ніби стернями колоски. Колять сльози. Колючі сльози. Остюками – в очах. Ніч протовпиться, як п’яниця, по кімнаті, по стінах шастає. І […]...
17. Василь Стус – Церква святої Ірини Церква святої Ірини криком кричить із імли, мабуть, тобі вже, мій сину, зашпори в душу зайшли. Мороком горло обгорне, ані тобі продихнуть. Здрастуй, Бідо моя […]...
18. Олесь Гончар – Етап Пораненим білим звіром, Арештована, виє зима. Білі ідуть конвоїри, Біла тьма. Біла тьма у степу голосить, Полонені валяться з ніг. Ідуть полонені босі. Горить сніг. […]...
19. Василь Стус – У Прохорівці – сни, мов ріки У Прохорівці – сни, мов ріки напровесні: об груди б’ють, як об пороги. Думи йдуть, неначе дзвони. I великі тумани в головах ростуть. У Прохорівці […]...
20. Василь Стус – На Колимі запахло чебрецем На Колимі запахло чебрецем і руто-м’ятою, і кропивою. Кохана сестро, дякую! З любов’ю паду в про тебе спогади лицем. А й спогади: сліпна коротка мить, […]...
21. Василь Стус – У тридцять лiт ти тiльки народився У тридцять лiт ти тiльки народився, аби збагнути: мертвий ти єси у мертвiм свiтi. I нема нiкого окруж. Ти тiльки сам. I – мрець єси. […]...
22. Василь Стус – Попереду, нарештi, порожнеча Попереду, нарештi, порожнеча i довгождана. Вiчнiсть пiзнаю, даровану годиною лихою. А бiлий свiт – без кольору i звуку, нi форми, нi ваги, анi смаку – […]...
23. Василь Стус – Господи, гніву пречистого Господи, гніву пречистого благаю – не май за зле. Де не стоятиму – вистою. Спасибі за те, що мале людське життя, хоч надією довжу його […]...
24. Василь Стус – У цьому полі, синьому, як льон У цьому полі, синьому, як льон, де тільки ти і ні душі навколо, уздрів і скляк: блукало в тому полі сто тіней. В полі, синьому, […]...
25. Василь Стус – Спочатку вони вбивали людину Спочатку вони вбивали людину, потім вбитого оживляли. Реанімацією займалися в косметичних кабінетах (малярі – замість лікарів). Справі оживлення віддавали життя цілі династії майстрів пензля. Зате […]...
26. Василь Стус – Ця п’єса почалася вже давно Ця п’єса почалася вже давно, I лиш тепер збагнув я: то вистава, де кожен, власну сутнiсть загубивши, i дивиться, i грає. Не живе. Отож менi […]...
27. Василь Стус – Вже цілий тиждень обживаю хату Вже цілий тиждень обживаю хату. Здається, і навикнути б пора. Стілець і ліжко, вільних три квадрати, що сповнені цілющого добра небес просвітлих. Сонця синє груддя […]...
28. Василь Стус – Автопортрет зі свічкою Тримай над головою свічку, допоки стомиться рука – ціле життя. Замало – нічку. Довкола темінь полохка. Літають кажани, як кулі. Нестерпом студиться щока. Де ви, […]...
29. Василь Стус – Невже ти народився, чоловіче Невже ти народився, чоловіче, щоб зазирати в келію мою? Невже т в о є життя тебе не кличе? Чи ти спізнав життєву путь свою на […]...
30. Василь Стус – Мертвий сон Мертвий сон галактик як не здушить нас, Спати, спати, спати, бо минувся час. Ніч блукає глупа у глухім степу. Хто там світ протупав – тупу-тупу-ту. […]...
31. Василь Стус – Вони сидять за столом Вони сидять за столом, поклавши перед собою жилавi руки. Ось сухi i нервовi – маминi, ось татовi – важкi наче гирi, сидить сестра – таємнича […]...
32. Василь Стус – Колимські закували зозулі Колимські закували зозулі, шумує потік, молода шипшина жовтавий стромить лист. Легкі хмарки на порцеляновому виснуть небі. А я на цій модриновій колоді читаю про засланця-пустуна. […]...
33. Василь Стус – Мов жертва щиростi – життя Мов жертва щиростi – життя, мов молодечих крил пружнавий трiск, як небуттям укрився суходiл. Ти ще на кiнчику пера возносишся увись. а вже пора? Давно […]...
34. Як добре те, що смерті не боюсь я… – Василь Стус Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що вам, богове, низько не клонюся в передчутті недовідомих верств. […]...
35. Василь Стус – Б’ється серце, як пташа німе Б’ється серце, як пташа німе, буде спогадами надити. Мати сина виглядатиме, а не діжде – буде плакати. Будуть сипати сухі сніги, будуть ще й дощі […]...
36. Герасим’юк Василь – І кінь тебе поніс через потік І кінь тебе поніс через потік. Для тебе ліжник на коня накинув панашко. Він коня твого зарік на воду й камінь, блискавки і глину. І […]...
37. Василь Стус – Людина флюгер Людина флюгер. Так. Людина флюгер. пiдвладний вiтровi, а не собi. Я знаю? Може, бог чуттями править. чуттями править, може, дика товч ще не оговтаних бажань […]...
38. Василь Стус – Присмеркові сутінки опали Присмеркові сутінки опали, сонну землю й душу оплели. Самоти згорьовані хорали геть мені дорогу замели. І куди не йду, куди не прагну – смерк сосновий […]...
39. Василь Стус – Як страшно відкриватися добру Як страшно відкриватися добру. Як страшно зізнаватись, що людина Iще не вмерла в нас. Як страшно ждати, коли вона захована помре у темряві, щоб нишком […]...
40. Іван Франко – Тріолет І ти лукавила зо мною! Ах, ангельські слова твої Були лиш облиском брехні! І ти лукавила зо мною! І нетямущому мені Затрули серце гризотою Ті […]...