Там, за рівниною голою,
кров’ю світанок набряк.
Бачу: охоплений полум’ям
крутиться в полі вітряк.
Вітром високим роздмухане,
полум’я крила жере.
Над світовими розрухами
гасне видіння старе.
Інші сповідує виміри
час молодий і прудкий.
Перевелися і вимерли
в наших степах вітряки.
Літо смагляве полинуло.
Де його вже доженеш?..
Чахне від чаду полинного
вік переораних меж.
Не колосками, не борошном –
попелом вітер пропах.
Тужно, безхлібно і порожньо
у придніпровських степах.
Мертва рілля не скородиться,
сохне осот на токах.
І на чоло хлібородиці
падає тінь вітряка.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Перебийніс Петро – На косогорі, біля школи На косогорі, біля школи, стоїть у нас і до сьогодні пощерблений віками, та міцний турецький стовп. Зізнаюся: втікав я з уроку стародавньої історії. Було нелегко […]...
- Перебийніс Петро – Викочується із пам’яті Викочується із пам’яті жорстоке століття Дракона і змітає на своєму шляху народи і королівства. Ось летить воно на мене броньованою колоною, переблискує зубами гусениць, люто […]...
- Перебийніс Петро – Батькова дорога Це наснилося, можливо, чи привиділось мені, чи насправді сталось диво при досвітньому вікні. Що це діється зі мною? Хоч немає вороття, – бачу: стежкою земною […]...
- Перебийніс Петро – Окропило окропом Окропило окропом і сліди замело. Покотило в Європу – за сади, за село. Відлетіло на захід. Лиш під грім канонад над солом’яним дахом зашумів сливопад. […]...
- Перебийніс Петро – Чорні очі кари Чорні очі карі, тіні мовчазні… Що мене чекає в тій далечині? Цідиться крізь мене тиша польова. Дідичу кремезний, грішна голова! М’ята перем’ята, шабля – сторчака. […]...
- Перебийніс Петро – Тернопільська весна У Тернополі тане зима, розмовляє з вітрами гілля. Видно, чайки здалля прилітають сюди недарма. Зацвітає Тернопіль навесні, навесні. І лоза вдалині за туманами світить мені. […]...
- Перебийніс Петро – Портрет батька Тато хмурився зніміло, був не майстер на слова. Усміхався так несміло, аж ламалася брова. Та коли сміявся тато, мама вишнею цвіла. Усміхалась наша хата, усміхалось […]...
- Перебийніс Петро – Сохне глина руда Сохне глина руда. Відступає орда. Гаснуть очі розкосі. А сніги навскоси – на поля, на ліси. Перекреслюють осінь. Поспішають роки по снігах навпрошки – і […]...
- Перебийніс Петро – Тато косить конюшину Тато косить конюшину, а я несу через поле горщики-близнята з гарячим обідом. Горщики не прості – золоті. Що в одному горщику – борщик, що в […]...
- Перебийніс Петро – Рідна мово, зелена діброво! Рідна мово, зелена діброво! Чую пісню твою запашну. Ти квітуєш пелюстками слова у морозних димах полину. Все бувало: несито і ласо двоголовий хижак позирав. Кров’ю, […]...
- Мозолевський Борис – Втеча Втечу на Кальміус, на Кальчик, на Міус, У шахти, у могили, в урожаї. Чи хто моливсь, як я тобі молюсь? А ти мою молитву зневажаєш… […]...
- Руданський Степан – Не дивуйтесь, добрі люди Не дивуйтесь, добрі люди, Добрі люди, ви, сусіди, Що задумуюсь між вами, Що журюся я завсігди. Літа мої молодії… Що ж по тому? Що ж […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Рибка В ставочку Пліточка дрібненька Знічев’я зуздріла на удці черв’яка, І так була раденька! І думка то була така, Щоб підвечірковать смачненько: Ну, дейко! до його […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Справжня Добрість Писулька до Грицька Прокази Хто Добрість, Грицьку, нам намалював плаксиву, Понуру, мов чернець турецький, і сопливу, Той бісів син, коли не москаля підвіз, Той Добрості […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Пан та собака (Казка) На землю злізла ніч… Нігде ані шиширхне; Хіба то декуди скрізь сон що-небудь пирхне, Хоч в око стрель тобі, так темно надворі. Уклався місяць спать, […]...
- Кацай Олексій – Мені відкрили таїну Мені відкрили таїну в опівніч на сімох вітрах що я з країв де в давнину кентаври бігали в степах Антен гойднуло очерет зацебенів крізь мозок […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Батько та син “Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! – Так панотець казав своїй дитині: – Шануйсь, бо, далебі, колись Тму, мну, здо, тло – спишу на спині!” Хведько […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Цікавий і Мовчун Цікавий, Мовчуна зустрівши раз, спитав: “Від чого голосний так дзвін той на дзвіниці?” “Від того, що (коли не втнеш сеї дурниці) Всередині, як ти, порожній […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Дві пташки в клітці “Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш? Хіба ж ти трясці захотів? Що заманулося, чого ти не попросиш, Чи сім’ячка, просця, пшонця, чи то крупів,- Всього ти […]...
- Вірш Павла Тичини – Вітер з України Нікого так я не люблю, як вітра вітровіння. Чортів вітер! Проклятий вітер! Він замахнеться раз – рев! свист! кружіння! і вже в гаю торішній лист […]...
- Вірш Миколи Руденка – Чи рік, чи вік Чи рік, чи вік… І хто тебе прирік На цю самотність, котру не здолати? Хиріє мозок в колі недорік, А серце вбралось у мовчання лати. […]...
- Микола Вінграновський – Лягла зима, і білі солов’ї Лягла зима, і білі солов’ї Затьохкали холодними вустами. В холодні землі взулися гаї. І стали біля неба, як стояли. Скоцюрбивсь хвіст дубового листа, Сорока з […]...
- Марта Тарнавська – Вітер Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий, Вітер, що бризки піни несе в обличчя, вітер, що з далечіні до […]...
- Семенко Михайль – Вітер Вітер обскрібує спини гір. Вітер забиває віддих. Вітер нас, зблідлих, Оскелює – хижий звір. Вітер осклянив будинки. Вітер серце проймив. Вітер станув навшпиньки І нас […]...
- Мисик Василь – Перед жнивами Сорочка прилипає. Гаряче. Стовпіє сонце в плесі. Налилося І втомно жнивареві на плече Злягає огрядне, важке колосся. Повільний вітер ледве чутний дзеньк Од кузні донесе […]...
- Євген Маланюк – Молитва Воркував голубий Іордан за її плечима, Крильми срібними краяли вічну блакить голуби, Її звали Марія. – А як же вгадать твоє ім’я, Що його десь […]...
- Павло Мовчан – “Криниця. Стану над водою…” Криниця. Стану над водою, уп’юся суттінню густою, і відра попелом ущерть наповняться. А ніч, як смерть, все перепалить, перетлить… І жахко з відер воду пить. […]...
- Кацай Олексій – Вертаємось Пропахнувши торішнім листям, вкриває ультрафіолет моє загублене князівство на найзабутішій з планет. Бузкові хмари видихає заслаблий вітер зорь крихких. Безгучно час перетерає залізні клямри брам […]...
- Руданський Степан – Хмільницька пісня Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні! Черкніть для охоти вина! До боку шабельку, на руки повіддя, На ноги стальні стремена! Не гнути нам шиї, козацької шиї, Під […]...
- Семенко Михайль – Місто (“Осте сте…”) Осте сте бі бо бу візники – люди трамваї – люди автомобілібілі бігорух рухобіги рухливобіги berceus* кару селі елі лілі пути велетні диму сталь палять […]...
- Микола Вінграновський – Гоголю В Холодній Балці ніч відьмача, Чорти в зеленому чаду, І на вогні стегно теляче Чортам обслинює губу. В Холодній Балці Сіра Відьма З винових ходить […]...
- Микола Вінграновський – Дума про Британку Юрію Яновському На срібнім ковилі, на сизім полині, На півдні України при лимані, В гнідих степах на степовім коні Та гнівна воля стала у Британі. […]...
- Павло Мовчан – “До сивих брів обдмуханий морозом…” До сивих брів обдмуханий морозом, спинивши сніг, стояв похмурий ліс; і вітром гострим холодило сльози, і світ ламався у кристалах сліз… Так-так, так-так – давно […]...
- Леонід Кисельов – На терасах дерев тільки вітер, вітер, вітер На терасах дерев тільки вітер, вітер, вітер У прозорих пазурах листя дере. Чорнопері круки, як химернії квіти, На терасах дерев, На терезах дерев. На терезах […]...
- Вірш Івана Світличного – В. Стусові Коли твій вистражданий злочин – Твоя окрадена любов, Тоді нехай в чаду обмов Ганьблять тебе ганьбою збочень, Відступництва, і зрад, і змов, – Той чорний […]...
- Леся Українка – Жалібний марш Вмер батько наш! Та й покинув нас! Ох, і смутний настав час! Сиротою наша мати зосталась! Звідки ж тебе виглядати? Чи по степах, чи по […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Ранній вітер Крилатий вітер, дужий вітер, що зорі, листя й ластівки несе, сп’яняє серце. Ех, летіти в зелений квітень, в синь пісень! Піднявся день, мов олень з […]...
- Мозолевський Борис – Добринін В кущі розбігаються дині, Січеться ячмінь на крупу – Начальник кар’єру Добринін Свій “газик” жене по степу. Він міг би командувать ротами, Вести за собою […]...
- Олекси Стефановича – Просто. Не йти праворуч Просто. Не йти праворуч Ані ліворуч – ні. Хай лише вітер поруч, Вічний сурмач борні. Вітер, що хмарі – в груди, – В груди, в […]...
- Дмитро Загул – VІ. “На варті шляхетської ватри…” На варті шляхетської ватри Герої нових казок Танцюють весільний танок На гробі убитої матері. Тіло, без жалю пошарпане, Лежить у сирій землі… Покрийте ж хоч […]...