Павло Глазовий – Вічна пам’ять

– А ти знаєш, – Гнат питає в родича Тимошки, –
Що у Києві на стінах почепили дошки

“В цім будинку жив художник”,
“В цьому жив письменник”?

А ось я живу на світі, скромний Гнат Вареник,
Одинокий, нежонатий, вигнав жінку з дому
І виплачую проценти синові малому…
А коли засну навіки у сирій могилі,
Чи напишуть щось на хаті друзі мої милі?
– Не журись, – сказав Тимошка і утішив Гната:
Ми напишем на фанері: “Продається хата”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Павло Глазовий – Вічна пам’ять вірш.