Заплатив я податок кривавий –
сам у війську служив вісім літ,
у війні з пруссаком став кулявий,
надививсь на людей і на світ.
А тепер і мій син уже служить…
Я без нього не маю і сну,
та нехай, як прийде, надолужить
всю роботу, а я відпічну.
Я старий і вже сили не маю,
от живу, аби скорше у гріб,
а ще тільки його дожидаю,
щоб обняв по мені увесь хліб.
Передвчора корову продав я,
весь податок як слід заплатив
і додому помалу вертав я,
ні капельки нічого не пив.
Аж тут чую – десь грає музика,
я підходжу, стаю при вікні
і дивлюсь: там кімната велика,
офіцери сидять при вині.
З них один по-німецьки шваргоче
і підносить ось чарку вина,
і всі разом стають і охоче
випивають чарки аж до дна.
“Ох, мій боже, мій боженьку милий!” –
я зітхаю, дивлюсь і стою.
За хвилинку одну і пропили
офіцери корову мою…
1894
Схожі вірші:
- Осип Маковей – Ти – як сон Ти – як сон, ти – як весняна казочка, Бо ти й казка моєї сумної душі, Що до мене часом прилетиш, мов та пташечка І […]...
- Осип Маковей – Колисанка Сидять пани над Невою та поникли головою, місяцями раду радять над правами, що не вадять, що не вадять з них нікому – все лишають по-старому. […]...
- Осип Маковей – Сон Тихий сон по горах ходить, за рученьку щастя водить. І шумлять ліси вже тихше, сон малі квітки колише. Спіть, мої дзвіночки сині, дикі рожі в […]...
- Осип Маковей – Ніч Зчорнілі гори небозвід підперли, підніжжя гір у хмарах застрягли, у пахощах вогких ліси завмерли, і сонні мари дебрі налягли. І сниться горам сторона далека, де […]...
- Осип Маковей – Елегія Коли помрем і заростем квітками, у споминах ще оживем не раз, аж поки поруч з нашими кістками заснуть усі, що пам’ятали нас. І буде се […]...
- Осип Маковей – Я рад би все забути Я рад би все забути, що трапилось мені, і знову хлопцем бути у рідній стороні. Нехай би жив і бідно, та знав уже свій шлях […]...
- Осип Маковей – Хрест І тут у горах хрест! От край проклятий! Куди не глянеш, Бог на хресті розп’ятий. Знання нема, а крізь безодня віри, І всюди рабських шибениць […]...
- Осип Маковей – Туга Біжить у яр вода, біжить вода і сріблом ллється, над нею дівчина сміється, розкішна, молода. Голубко, не втікай! Скажи мені ту гарну казку про радощі, […]...
- Осип Маковей – Метеор Ось блиснув метеор і згас, Як у життю щасливий час. І на всесвітнім цвинтарі Лягли десь відламки зорі. Так розпадалися світи, Живуть і гинуть без […]...
- Осип Маковей – Образок Маленька хата, як коробка, загата з листя під вікном, кошниця, наче солі товпка, – усе вже спить осіннім сном. У хмарі сонця і не знати, […]...
- Осип Маковей – Думка Мені здається: я не жив, а тільки все збирався жити, чогось шукав, за чимсь тужив, бажав комусь весь вік служити; аж ось і молодість минула, […]...
- Осип Маковей – Брати В темних горах, при окопах, у болоті, там зійшлися два вояки по роботі. Не зійшлися, тільки впали край дороги, поранені: сей – у плечі, той […]...
- Осип Маковей – Полетів би я на Україну Полетів би я на Україну не конем, а бистрим самоходом, щоб натішитись своїм народом, щоб поглянути на ту країну, що так довго у неволі дожидала […]...
- Осип Маковей – Був монастир, а в нім черці Був монастир, а в нім черці – відлюдки тихі, богомільні і в’язні віри добровільні, що в божому жили страсі і словом правди та хрестом Боролися […]...
- Осип Маковей – Могила в полі Маленький хрест у полі чорніє на снігу. Ім’я дощі вже змили, не видно і могили, – забули всі поволі за вірного слугу. І не спитають […]...
- Осип Маковей – Понад хмари Понад хмари! Понад хмари, брате! Вийди в гори з навісної хати! На верхах самітних там ще тихо, Не зайшло туди ще людське лихо. Не встають […]...
- Осип Маковей – І я умію пісню І я умію пісню, умію не одну, то тихо-милозвучну, то грімко-голосну. Я так люблю ті співи, а я їх сам зложив у тихі хвилі щастя, […]...
- Осип Маковей – Привіт Україні Вітай, дорога Україно моя! Чи дужа ти, нене, здорова? Пропали і воля, і сила твоя, а все ж ти й сьогодні чудова! От гарно, що […]...
- Осип Маковей – Налетіла куля з поля Налетіла куля з поля, забриніла, як пчола, – дійся, дійся, божа воля, як така козацька доля, – куля в груди застрягла. Впав козак, не може […]...
- Осип Маковей – Помер рекрут в непривітній столиці Помер рекрут в непривітній столиці, здалека від свого села, від матері, убогої вдовиці, від любки, що в селі жила. Помер, не бачивши у час конання […]...
- Осип Маковей – Коли помрем і заростем квітками Коли помрем і заростем квітками, У споминах ще оживем не раз, Аж поки поруч з нашими кістками Заснуть усі, що пам’ятали нас. І буде се […]...
- Осип Маковей – В дорогу, в дорогу! В дорогу, в дорогу! Іду, моя доле! Чи цвітами піду, чи терня поколе, чи певно там зайду, чи щастя там найду, – іду, де побачив […]...
- Іван Драч – Робота і дозвілля Одна кімната – наліво, Друга кімната – направо, Моя кімната – посередині. В одній кімнаті Робота День і ніч вистукує на машинці. В другій кімнаті […]...
- Дмитро Загул – ІІ. ODI PROFANUM VULGUS! Вони сидять серед базарів І продають дрантивий крам, – Нікому непотрібний хлам Перед ними храм краси захмарив. Сидять щовечора, щоранку, Сидять, торгують цілий день, – […]...
- Марина Цвєтаєва – “Знову тут вікно…” (в перекладі Марти Тарнавської) Марина Цветаева Вот опять окно… * * * Знову тут вікно, Що за ним не сплять. Може, п’ють вино, Може, так сидять. Може, стиск руки […]...
- Герасим’юк Василь – Я вірші пишу Я вірші пишу вночі в Прокураві, я вірші пишу в татовій хаті, доки сидять під стіною на лаві мої предки вбиті й потяті. Доки сидять, […]...
- Павло Мовчан – Після перегляду фільму “Звичайний фашизм” Ніч велика, велика, велика! Прагну голос роздмухати криком, але бракне повітря мені. Задихаюсь в нічній німотні – гуконути нікого не можу – глухота подовкіл зловорожа. […]...
- Герасим’юк Василь – Замело Бродиш, коли Грегіт замело, п’єш каву, коли впали сніги на плечі й нові падуть. Слова живого не випустиш, гейби з хати під Греготом – ховайся […]...
- Микола Вінграновський – Я скучив по тобі Я скучив по тобі, де небо молоде, Два наших імені розлука вполювала Й за руки їх, розлучених, веде, Отак довіку б їх не розлучала. Люблю […]...
- Адрієн Річ – Люди середнього віку (в перекладі Марти Тарнавської) Adrienne Rich The Middle Aged (Their faces, safe as an interior…) Обличчя їх – безпечна обстановка Голландських кахлів, перських килимів, Де кошик фруктів, завжди повний, […]...
- Микола Руденко – Радіозоря Наша цивілізація багато випромінює радіохвиль. За свідченням астрофізиків, Землю сьогодні здалеку можна переплутати з радіозорею. Ми молимось біля екрана, Неначе біля вівтаря. Земля внизу – […]...
- Леонід Кисельов – Як у нашому селі Як у нашому селі Кращі в світі ковалі. Що майстри вже, то майстри: Ремонтують трактори, Лагодять поїльні, А ще на дозвіллі Івану Безрукому Викували залізну […]...
- Максим Рильський – Бодлер В раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, – В пекельному раю його душа […]...
- Семенко Михайль – Обезженщенна пустеля Дивлюсь на гори із вікна На простір дикий ції пустки І пригадалася вона Забилось серце хутко-хутко Згадались тіні теплий присмерк І світло милої кімнати І […]...
- Мозолевський Борис – Криворізьке небо Чи знав тоді, лаштуючись в дорогу, Як гірко віддзеркаляться в мені Черлені ліхтарі Кривого Рога, Твоя печальна постать при вікні? А криворізьке небо вирувало, Млоїлося […]...
- Василь Стус – Надворі дощ? – Надворі дощ? – я запитав – А так, на небі ні хмарини I сльози на очах дружини від сподівань і від ослав – А […]...
- Микола Вінграновський – Душа наїлася, та бреше Душа наїлася, та бреше. А бреше як! і те і се. Що вуж, мовляв, корову ссе, А відьма жінці косу чеше. Мовляв, каміння – це […]...
- Василь Стус – Три скелети сидять за кавою Три скелети сидять за кавою I провадять про філософію Ніцше до них присідає рудава бестія і починає з одного кпити що той недоладно грає справжню […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Сестрі Минаючи убогі села Понаддніпрянські невеселі, Я думав: “Де ж я прихилюсь? І де подінуся на світі?” І сниться сон мені: дивлюсь, В садочку, квітами повита, […]...
- Олесь Гончар – Ніч у Карпатах Красива ніч, велика ніч, Як марево сторіч. Достиглий місяць з висоти Освітлює хребти. По каменю мій кінь ступа, Вузька моя тропа! Внизу озера білі хмар […]...