Цок! Цок! по цвяшках
На підошві стежки дві –
Це я вам –
Чобітки.
Не дивіться, що я плюну,
Розітру, як скло блищить.
А який, який я юний
В цю веселу мить.
Аж по лікоть голі руки:
Праця в хаті, а важка…
Цитьте, йдуть до мене з бруку…
Цок-цок! по цвяшках!
. . . . . . . . . . . . . . . . .
Пальці правої в живиці –
Сучу дратву я, шарпак*,
Але очі – зоряниці,
А на серці – мак.
Віск пролинув
Раз і… два.
І зігнув я знову спину –
Пара буде ще нова.
Шило в шкіру зашилив я,
Дратва шиє, шаркотить,
Шепіт в шварі… Шив я, шив я –
Швидко в шевні все біжить.
Раз-два! Раз-два!
Пара буде ще нова!
На колодці маю чобіт,
Прошу тих, хто з смаком робить,
А я знову дратву в руки,
Потім цвях, а далі… стуки…
Цок-цок! по цвяшках
На підошві стежки дві –
Це я вам –
Чобітки…
______________
* Жебрак (від: “обшарпаний”)..
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Микола Хвильовий – Пісня з тракту Битий шлях. Життя. Тюпали верхів’я …тюпали, потюпали – далі. Похнюпливі коні поштові, пісок і батіг в колесо …Чи то – передок, чи то – човен, […]...
- Микола Хвильовий – Уривки І В темно-синю ніч Ми по драбині на спис. Наша струмоч’я річ З нами на зоряний віз. Вітер в оглоблі хмар, Місяця ріг – дуга, […]...
- Микола Хвильовий – На позиції Які простори – Буревій! Іде із лісу – Буревій! І сосни на узліссі стогнуть. Рішуча ніч – і буде морок, і упаде на груди стріл, […]...
- Микола Хвильовий – В електричний вік Красномовного мудреця Бояна в хуртовину промайнула тінь. І обіжно на подій екрані фаркнув люкс. І читали: Степи Залізняка і Гонти, а на зорі – гайдамацький […]...
- Микола Хвильовий – Молотки Витанцьовують, сміються Дзвінко, дзвінко молотки Про весілля революцій – Цоки-цоки-цокотки! Міх задихався, не встигне, Важко – міх! – зітхав… Грюкотіли десь машини, Я з товаришем […]...
- Микола Хвильовий – “Співає тиша десь…” Співає тиша десь, квітніє у просторах, у мертвій шахті я – затоплена вона, а потім дзвін-удар, і от гудуть мотори – то по Вкраїні йде […]...
- Микола Хвильовий – На верхів’я Греби, весляре, на верхів’я! Король-весляре, на верхів’я! В люстерці гроз, в люстерці снів, в люстерці гроз безмежних. Король-весляре, гей, блисни в люстерці гроз безмежних. Ой, […]...
- Микола Хвильовий – Смуток В зелених композиціях сьогодні ріс, а потім довго з корпусами, з міськими корпусами розмовляв. І руки бліді, наче місяць. …його, його далекий сніп! до мене […]...
- Микола Хвильовий – “Коли куделить павутиння…” Коли куделить павутиння В зеленій ятці і на корчах, Паланка димарів убранням синім Кладе на простір весь похмурую печать. Корінно тхне у травні над бузами, […]...
- Микола Хвильовий – Катеринка За вікном зелена?. Зелена? Дивно! Падають, падають Крашенки з неба, З неба голубого в сонячний день катеринка грає, грає-виграває… а розпука вулична – де? А […]...
- Микола Хвильовий – Трамвайний лист І Поспішала кудись на мітинг, вже смеркало і люкси цвіли, і здавалось: в далекім столітті недалеко трамвай плив. Погасала прозора осінь, і бадьоро дзвенів крок. […]...
- Микола Хвильовий – “Та невже ніколи не забуду…” Та невже ніколи не забуду Ці шляхи, цю тирсу, широчінь, Не заб’ю в собі зміюку люту, Що хитренько про степи сичить? Як орган в костьолі, […]...
- Микола Хвильовий – Ex oriente lux Присвята Правобережжю Громи… а може, й не громи? …вози у північ брукували і з’їхали на грунт м’який… Навіяв вітер тишу. …тишу. І гаснуть блискавиці. Заколоратурила […]...
- Микола Хвильовий – Зелена туга І Напередодні злив сумніву голубого на кучері весни я голову кладу. Хто не погас на зоряну дорогу, а каравели дум в пустелю не веде? Ах, […]...
- Микола Хвильовий – Поема моєї сестри Весняні квартали. Ріг. Моя сестра повія… Вечоріє. – Беріть мене всі – для вас фльондра1 я. В ліхтарях червоних відблиски крові – це юнача кров […]...
- Микола Хвильовий – Ми Ми проходили повз шахти… Ми – любовниця і я. Сонце грало на сопілку, грало липко на сопілку – ліденцеву. Я за руку її взяв, й […]...
- Микола Руденко – Безсмертя нації – у слові Безсмертя нації – у слові, А слово – Бог земних віків. Лише нікчемні й безголові Зрікаються старих батьків. Не робітництво, не селянство, Не щирий, праведний […]...
- Микола Хвильовий – Що нам морок! Там, де вітер Лепетень По підметах спорохнялих, Коливались Златовіти – Йшов новітній день! Гей! Сідаймо всі на релі – Гайдабурити гайда!.. Морок, смуток? Я веселий […]...
- Микола Хвильовий – Путь Мороз у зорях блимав безкольорово – …сон. Співали сани на путі Сріблясту пісню про сніги. Співали сани на путі. І сни далекі (сни весни)… і […]...
- Микола Хвильовий – На цвинтарі Цвинтар. Шелюга. Хрести. Братерський спокій Тут. Цитьте! Прислухайтесь! По сходах угору все вище і вище, Неначе сама невидима доба, На темне підбанне високе горище Теленькати […]...
- Микола Хвильовий – Клавіатурте Клавіатурте розум, почуття і волю – клавіатурте! Шукайте метрополію свідомого життя. Собака почуває проміння сонця, а ти – о чоловіче – ти знаєш блиск байдужих […]...
- Микола Хвильовий – Скляр Під пахвою у мене скло Тихесенько дзвенить у скриньці, Дивлюсь – на обрію веслом Зоря гребе у східній криці. Дружок мій любий – діамант – […]...
- Микола Хвильовий – Блакитний мед Блакитний мед до уст прилип, душа – метелик колекційний, приколена натхненням до небес. Антени… ах! цікаво… ах! Блукав і там над містом місяць і до […]...
- Микола Хвильовий – Тіні В серпанках вечори проходять біля вікон, за пічкою квилить сіренький смуток. …Сьогодні дико… …Тіні, падають тіні. Свист нагая Тьєра, Хлопці! Скоріш на коні! Коні! Коні! […]...
- Микола Хвильовий – Ах, як мертво Ах, як мертво навкруги, як мертво, Запеклися на залізі уста іржі, Пеленає революції мовчазні жертви Моїх думок розпатланий кужіль. Застигла тиша і скиглить Круків примарною […]...
- Микола Хвильовий – Іду я додому Вечір. Іду я додому, на захід, в посьолок. Плечі Болять. І хмари по небу накупчились в сволок, Останнії плями зорі миготять. Чогось повернувся, дивлюсь – […]...
- Микола Хвильовий – Тріолети І Маковіє чайма?* на воді – То на сході проміння гуде, Щоб покласти в колиску людей – Маковіє чайма на воді. Всесвіт хворий, хвилюйся, радій […]...
- Микола Хвильовий – Голод Обгризли дерева за повіткою коні, Гаряче дмуха вітер в степ, Кублиться по шляхах і по оселях стогін – Жах росте. А сонце нагартовані язики гостре, […]...
- Микола Хвильовий – За обрієм зима Посьолок на горі, а там – завод сизий. На серці пелюстки так тепло-тепло: мак. Вже одцвірінькав птах свої жагучі меси – За обрієм зима. За […]...
- Микола Хвильовий – Весняне оповідання Гість-веснянка! Гість-веснянка! І полетіло по покрівлі злото. Ранком Цвіте глодом. Ранком Беру я квач, цебрайко І по дахах залізних В блакитній пісні Розстеляю і розстеляю […]...
- Микола Хвильовий – Сонячна вага Рудії сонячні м’язи? В обіймах міцно тиснуть-тиснуть… Але вагу я цю носив, Як сурма срібноструйну пісню. Гнідої спеки оберемок Лежить у мене на спині, І […]...
- Микола Хвильовий – “Стовп… Стовпи…” Стовп… Стовпи… Кабель переплітається над землею. Переплітається. Шлях, Брук, Гук. Ідемо і шукаємо щастя Голубиного, Навіть місяць блідолиций Зернить… Стрункіш прискореним кроком – Оком! М’язи […]...
- Микола Хвильовий – “На вулиці свято…” На вулиці свято – у вікнах дівчата з хлопцями заводськими ще й за рученьки взялись. – Ой куди ж ми йдемо, парубки кремезні? – У […]...
- Микола Хвильовий – В дощовитий день Дощовитий день пітьмою накривався І плазував туди-туди, в кубло, І в спину встромлено нахабному ворязі Раптове сонячне жало. Сорочка зараз не співає, І лише згадую, […]...
- Микола Хвильовий – “За зеленим гаєм…” За зеленим гаєм покотився стріл, Хмари-зграї Дим. Тумани у лузі, по ланах. Ну-бо, ще раз вдарте – – Бах-ба-бах! Розстріляли поле, розкидали цвіт… а бандура […]...
- Микола Хвильовий – Досвітні симфонії І Аз єсмь робітник… Моя буденна блуза – що погляди сині коханки …вмить помутніли від шторму …в поглядах синіх коханки стогнуть пороги …в поглядах синіх […]...
- Микола Хвильовий – “Моя золота береза…” Моя золота береза зажурно дивиться в вогку імлу. О, де ви, де ви, зелені плеса моїх розпорошених дум? Вчора доходив до тропіка і в палкучих […]...
- Микола Хвильовий – Народна пісня Ой зацвіла папороть, зацвіла на Купала в темряву між дерев. А у лісі реготом лісовик прокидає шелести і жахи. Ой як хочеться, хочеться взяти скарб […]...
- Микола Хвильовий – “Я із жовтоблакиття перший…” Я із жовтоблакиття перший На фабричний димар зліз. Журавлиних пісень моїх верші По цехах розставляю – скрізь. Годувала мачуха-недоля, Збайстрював мене батько-кукіль… І до тебе, […]...
- Микола Хвильовий – Павлові Тичині Кохаємо залізо й мідь, Бетони і чугуни – Від них родилися громи, Але і співні струни. Нарешті ранок забуяв, Країна зорі має, Списами, шаблями в […]...