Блакитно на душі… забув, коли мовчав…
Вже гасли пальці, билася дорога,
А тут тобі і нате: молочай
При березі, в камінні, на порогах…
Кричало серце літака за ним!
А там, внизу, вода свій берег мила,
І весни починалися із зим,
І ти неподалеченьку ходила.
Де не повернешся – кругом у світі ти…
Душі світання, сутінку печалі,
Нема в тобі ні зрад, ні марноти,
Ти вся, як є. Ти вся, як будеш далі!
Люблю тебе. Ми думаєм одне.
За білим чорне, поза ним червоне.
Не вітер тишею, а тиша вітром дме,
І тане мак, в червонім чорне тоне…
1975
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Микола Вінграновський – Молоденька хмаринка Молоденька хмаринка Шука в небі хатинку – Та у небі її не знайдеш. Молоденька хмаринко, Нема в небі хатинки, То ж куди ти, хмаринко, підеш? […]...
- Микола Вінграновський – Будеш, мати, мене зимувати Будеш, мати, мене зимувати, Будеш мати мене коло хати, Будеш мати мене коло хати… Ходить полем мій кінь вороненький, Ходить полем мій кінь молоденький, Ходить […]...
- Микола Вінграновський – Скажи мені, Дніпре Скажи мені, Дніпре, в якому стражданні, Із серця якого народжений ти? Скажи мені, Дніпре, в якім сподіванні, З якої упав на степи висоти? Чи, може, […]...
- Микола Вінграновський – Ранковий сонет Ти – вся любов. Ти – чистота, Довірливість благословенна. Твоя краса мені свята, Твоя любов мені священна. Трояндо неба і землі, В тобі всі їхні […]...
- Микола Руденко – Пам’ять душі Це ніби сон. Але ж не сон – видіння, Яке прийшло з людської глибини. Душі в віках не пізнане бродіння, Що з дійсності виготовляє сни. […]...
- Микола Вінграновський – Учителю, уже ми вдвох з тобою Учителю, уже ми вдвох з тобою… Немолодість твоя і молодість моя… І ріки з водами, і вечір за горою, І ранку під горою течія… Тараса […]...
- Микола Вінграновський – Встав я, – ранній птах I Встав я, – ранній птах, – Зелене диво лебедило, – Ходило літо, вітер пах М’яким зеленим дивом. Встав я, – ранній сніг, – Сміялись […]...
- Микола Хвильовий – “Битими шляхами, побитими…” Битими шляхами, побитими …буряк рясно поле вкрив… рипіли вози, гарби – йшли: час вів. Співали пісні голосно, а на розі висвистував димар. Далечінь вабила, вигравала […]...
- Павло Мовчан – Мудрість О не стреми свій лет, обмеж себе собою і визнач наперед любов свою журбою. Бо над усім завжди горує день печалі, і будеш ти один […]...
- Микола Вінграновський – Що сама тоненька, як бриндуша Що сама тоненька, як бриндуша, Бистроцвітна, як бриндуша, теж… Придушила душу й далі душиш, Дихать мені, диху не даєш- Мало тобі, бачиш, тобі мало Рук […]...
- Микола Вінграновський – Вогненна людина Не в кам’яній, не в дерев’яній ері – Зустрілися ми в атомній добі, В жахких реакціях негаснучих матерій, У плоті вогненній з’являюся тобі. Я – […]...
- Я дві пори в тобі люблю… – Микола Вінграновський Я дві пори в тобі люблю. Одну, коли сама не знаєш, Чого ти ждеш, чого бажаєш – Уваги, ревнощів, жалю? В гірчичнім світлі днів осінніх, […]...
- Микола Вінграновський – Приспало просо просеня Приспало просо просеня, Й попростувало просо, Де в ямці спало зайченя І в сні дивилось косо. Йому сказало просо: спи, Заплющ косеньке око. Залізли коники […]...
- Микола Вінграновський – Хліб Присвячую Корольову З-поза чого, з далекого незгоддя, – Заснув у глині шумерійський серп, – Дорогою століть в очах мого народу Іде на вітрі чорноплечий степ. […]...
- Микола Вінграновський – Ти плачеш. Плач Ти плачеш. Плач. Сльозам немає влади. Нема закону, перешкод нема. Ти плачеш. Плач. Втішати я не ладен. Душа моя холодна і німа. Дорогоцінні дні я […]...
- Микола Вінграновський – Голубі сестри людей I На Псло, на Ворсклу, на Сулу, На юні води непочаті Ліг золотий осінній сум, Поліг багрець у тихім святі На Псло, на Ворсклу, на […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Молитва за душі топільниць Ми – зводники дівчат, коханці перемовні, ми, що любок міняли, мов квітчасті мушлі, за тих, що нас поїли дурманом любовним, за наших жертв молімось, нещасливі […]...
- Микола Вінграновський – Піч Зірок запізнілі курчата Розбіжаться від мене в ніч – Вибігай за село стрічати, Моя посивіла піч! Приголублю твою затулу, І під струнами рогози У кімнату […]...
- Микола Вінграновський – У лісі темно У лісі темно. В лісі ніч. Сидить навпочіпки світання, І дотліва вогнева тліч, Жовтіє в сніг дорога санна. Під верболоззям в казані Чорти різдвяне тісто […]...
- Микола Вінграновський – Величальна молодої для молодого Кого я так люблю? люблю тільки тебе, Рука моя в твоїй руці співає, І погляд твій в душі моїй цвіте Тим квітом, імені якому ще […]...
- Микола Вінграновський – Куди тобі, сонечко? – Куди тобі, сонечко? – До зими. – Ось моє віконечко! – Підвези. – Де ж ті везли-везлики, Як нема? Везлики-замерзлики Край вікна! – Що […]...
- Микола Вінграновський – Я скучив по тобі Я скучив по тобі, де небо молоде, Два наших імені розлука вполювала Й за руки їх, розлучених, веде, Отак довіку б їх не розлучала. Люблю […]...
- Микола Вінграновський – Квітень На крилах журавлів весна вже сушить весла, Загомоніли про життя діди, І на стежин пахучі перевесла З снопів тополь тече зелений дим. І падає в […]...
- Микола Вінграновський – Вінок на березі юності 1 Твій берег я пройшов, моя ріка!.. Вже згадки дихають в обличчя, наче коні… Вони біжать, ночами-днями повні. Мені легка хода їх і важка… Далекі […]...
- Степан Руданський – Згуба душі Раз пропала на степу В чумаків сокира, До одного всі взялись: “Ти та й ти, псявіро!..” Той їх годить, хаменить, Той їм розважає, Вже й […]...
- Микола Вінграновський – Заходить сонце. Сніг іде Заходить сонце. Сніг іде, І серце на ніч місце мостить, І на ніч сон йому іде Через мости та через мости. Лягають спати горобці Із […]...
- Герасим’юк Василь – Досвітні душі Ще б кілька слів, хоча би зо два, і все – на місці, все – як слід. Лежить у голові, як лодва, стара, сліпа залежність […]...
- Дмитро Загул – V. “Підкрався круком до душі…” Підкрався круком до душі і серце розколов… І крапле кров, сочиться кров На прапори чужі. Наш день – вогонь, Наш прапор – кров, Наша борня […]...
- Микола Вінграновський – Ластівко біля вікна Ластівко біля вікна, Ластівко нашої хати, Що тобі, ластонько, дати: Меду, борщу чи пшона? Ластонько, літа кінець. Діток твоїх би до хати, Я научу їх […]...
- Микола Вінграновський – Цієї ночі птах кричав Цієї ночі птах кричав У небо відлетіле. Цієї ночі сніг упав – На чорне впало біле. Цієї ночі уночі Ми тихо говорили… Різдвяні пахли калачі, […]...
- Микола Вінграновський – До себе Не дивись у сніги на дорогу оту, Не дивися на заячий слід у сльоту, Не дивись на крило, не дивись на стебло, Не дивися на […]...
- Микола Вінграновський – Зупинилась тиша тиха і незбудна Зупинилась тиша тиха і незбудна, Зупинився в небі вечоровий дим. Не спинись лиш ти, любове моя трудна, Трудним світом білим падай, але йди. Йди, моя […]...
- Микола Вінграновський – Сікстинська мадонна Заміновані Гітлером в чорній воді у підвалі, Ви стояли. Мадонно, в останніх обіймах життя – І хрести літаків напливали на ваше дитя, Розверталися танки до […]...
- Микола Вінграновський – Повернення до Львова I Десь далеко-далеко, що лиш слово домове, Десь глибоко-глибоко в стародавньому дні, Обізвався твій голос, моє місто-любове, Твоє ніжне крило пролітає в мені. В цьому […]...
- Дмитро Загул – “Як душа до душі заговоре…” Як душа до душі заговоре Про далекий і страчений рай, То здригаються скелі і гори, І змовкає журливий ручай. Вони знають той смуток душевний, Що […]...
- Микола Вінграновський – Індустріальний сонет Сто чорних димарів на Батьківщині. Сто світлих гімнів рідної землі! Прощай, ганьба, і сором, і жалі! Цивілізована держава моя нині. Сто гордих колосів над збіглими […]...
- Вірш Миколи Руденка – На обрії душі моєї На обрії душі моєї Світає Слово, щоб пливти Супроти, не за течією – В умиті зорями світи. У тих світах є зливи й грози, І […]...
- Микола Вінграновський – Де ти, мій коню Де ти, мій коню з Дніпра-Дунаю? Зацокоти мені, коню-птах! Може, я долю свою заспіваю Десь попід Каневом у житах. Літаки минаючи й вокзали, Над землею […]...
- Микола Вінграновський – Учора ще я в цьому колі жив Учора ще я в цьому колі жив, Я думав, що ж, міщани, ну, міщани, Із пледами, торшерами, борщами, Вареннями з малин, суниць, ожин, З лимонів, […]...
- Микола Вінграновський – Води із очерету хлюпавиця Води із очерету хлюпавиця, І місяця над очеретом ріг, Дніпро, і сад, і сонна блискавиця, Та неба сонь, та синя сонь доріг… Я не поквапився. […]...