Микола Вінграновський – Сікстинська мадонна

Заміновані Гітлером в чорній воді у підвалі,
Ви стояли. Мадонно, в останніх обіймах життя –
І хрести літаків напливали на ваше дитя,
Розверталися танки до вашої. Жінко, печалі!

Ви дивились в майбутнє – у смерть і наругу –
І дитя їм несли, бо ваш поклик – нести.
Ї надію, і жах, недовір’я і тугу
Ви простерли з очей в нерозумні світи.

Повз червоні дроти першим вбіг до підвальної ями
Бондаренко Іван із села Ковалі над Дніпром…
І схиливсь чоловік закривавленим смертю чолом
Перед вами. Страждання з дитям, над важкими віками.

Ви стомились, Мадонно, і ви подали йому сина…
Опустивши меча, став Іван з ним на площі Берліна.

1959


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Микола Вінграновський – Сікстинська мадонна вірш.