Микола Руденко – Слова, накидані докупи

Слова, накидані докупи,-
Давно вже справа не нова.
Передусім, які слова –
Вони живі чи тільки трупи?

П’яненькі лірники-поети
Співають нам про зло й добро.
Але приймають за Дніпро
Холодний плин німої Лети.

Пливе по річці мертве слово.
Кричить модерний віршобай:
– О милий Боже, видибай!
Ген сяє храм злотоголово…

Він справді сяє многі літа,-
Так то ж над батьківським Дніпром!
А вас привіз чужий пором
Туди, де плине мертва Лета.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Микола Руденко – Слова, накидані докупи вірш.