Микола Вінграновський – Учителю, уже ми вдвох з тобою

Учителю, уже ми вдвох з тобою…
Немолодість твоя і молодість моя…
І ріки з водами, і вечір за горою,
І ранку під горою течія…

Тараса тремоло і тремоло Хорива,
Учителю, воно й сьогодні в нас,
Наш час душі з того усього плива,
Наш час душі – неперебутній час.

Собі ми знаєм ціну не з учора…
Наш голос дихає, і серце не мовчить…
Іде по наших спинах Чорногора,
Та в пальцях нетвердих м’яке перо не спить…

Що бачиться мені: любов моя в печалі.
Моя любов і є – моя любов…
Учителю, вже ллється на вокзалі
На твою посмішку тюльпанна мертва кров…

Іди та будь! Пребудь мені у мені!
Прощайте, дорогий… Так мало вас люблю…
Святиться та любов в моїм малім іменні –
Не поруйную і не попалю.

1976


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Микола Вінграновський – Учителю, уже ми вдвох з тобою вірш.