Микола Вінграновський – Канни

Канни цвітуть над морем…
Канни – червоні чайки!
Зором своїм червоним
Палахкотять над морем,

Наче вони не канни –
Квіти червоноброві,
Наче з моєї крові
Мною загублені рани;

Наче до мене в жили
Прагнуть улитись кров’ю,
Наче вони не дожили
Зненавистю і любов’ю!..

Ні! Не мої ви рани!
Вперше я стрівся з вами!
Ви мені лише канни!
Чайки червоні – канни!

Може, ви з сонця впали –
Сонячні чайки – в клени.
Може, з землі постали
Чайки земні до мене.

Може, крило суворе
Вам відмовля злетіти…
І зацвіли над морем
Чайки, і рани, і квіти.

1957


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Микола Вінграновський – Канни вірш.