Дмитро Загул – “Як душа до душі заговоре…”

Як душа до душі заговоре
Про далекий і страчений рай,
То здригаються скелі і гори,
І змовкає журливий ручай.

Вони знають той смуток душевний,
Що в піснях виливають серця,
Вони чують той голос таємний,
Що шепоче до серця співця.

І того так здригаютсья гори,
І того затихає ручай:
Їм знайоме всесвітнєє горе
І за згубленим раєм одчай.

ІЗ ЗБІРКИ “З ЗЕЛЕНИХ ГІР”, З ЦИКЛУ “ЛІРИКА І”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Дмитро Загул – “Як душа до душі заговоре…” вірш.