Дмитро Загул – ІХ. “Прийшов, як звір із нор пустелі…”

Схожі вірші:

1. Дмитро Загул – “З глибин руїни і пустелі…” З глибин руїни і пустелі, З долини смутку і плачу В краї надзоряні, веселі На крилах пісень і я лечу. Думками лину над землею. Мені […]...
2. Дмитро Загул – Жовтневий вихор Вихре, радісний вітре! Товаришу вільних верхів! Рвійно грає в повітрі Твій розколиханий спів, – Б’є в блакитні пюпітри, Дзвонить у цитри дротів. То ж ти […]...
3. Дмитро Загул – Авіапісня Пливіть, полумінні пілоти, В повітрі – плинному склі – До сонця до зальоти З півсонної землі! Линьте з леготом-вітром, Своєвільні лицарі мрій, – Розвійте прозорим […]...
4. Микола Вінграновський – До нас прийшов лелека До нас прийшов лелека З косою на плечі, Води напився з глека Та й сів на спориші. І так сидів лелека, І думав те, що […]...
5. Дмитро Загул – Моя сердечна Україно Моя сердечна Україно, Країно юнацьких мрій! Не раз я падав на коліна І кликав: – Я твій! Я твій! Про тебе марив я наяві, Про […]...
6. Дмитро Загул – Обжинкова Нехай гуде дзвінка Мелодія дротів, Як пісня юнака На радісний мотив, Потужно, як рука Селян, робітників. Дзвони, дзвони, о музико дротів, Над городом, над селами, […]...
7. Дмитро Загул – “Так любо, гарно так, чудово…” Так любо, гарно так, чудово, Немов навколо рай цвіте! На волю рветься втішне слово, Надії слово золоте. Садки убрались рясно, красно, А там пташок співучих […]...
8. Дмитро Загул – Наш день Наш день – як маків цвіт, Що сок його – отрута… Кувались наші пута Не дні, а тисячу літ. Наш день – як маків цвіт: […]...
9. Дмитро Загул – На полях І Як вечір кулями плював І ранки гаркали залізом, Один на варті він стояв – І не з рушницею – з одрізом. Непереможні вороги Порозіслали […]...
10. Дмитро Загул – Черемош У великому місті, Серед степів, Як на серце насунеться сум, Я чую твій рокіт, Твій вільний спів, Я чую твій вічний шум. З льодових верховин, […]...
11. Дмитро Загул – Над черемош Товариші мої далекі Під гнітом панської руки! До вас, до вас, мої думки, Як у вирій лелеки. Кому свій смуток передам? Кому його повірю? А […]...
12. Дмитро Загул – “Бувають хвилини спокою порожнього…” Бувають хвилини спокою порожнього, Без бурі, без болю, без волі… В безодні знесилля німого Дрімають придушені болі – А серце байдужне до всього Непевного, злого, […]...
13. Дмитро Загул – І. PEREANT MORITURI Хай гине все, що жить не варте, У кого замість сяйва – дим! Набік – у кого биті карти! З дороги силам молодим! Слова і […]...
14. Дмитро Загул – Осінній шум Плюскоти річки і шелести гаю Тонуть прозоро в замислений вечір, Де чисто і ясно, неначе в нетечі, Горючі осінні ліси дотлівають. Плинуть хмаринки у течінь […]...
15. Дмитро Загул – Дівоча туга Голосом горлиці серце туркоче – тремтить, як оголена гілка в гаю… О моє бідне, стурбоване серце, як зустрічаєш ти весну свою? Біле, пругке моє тіло […]...
16. Дмитро Загул – “І невже ж це правда, що напередодні…” І невже ж це правда, що напередодні Вічної руїни, певного кінця Освітило сонце на краю безодні Променем надії змучені серця? Ні! Я вам не вірю, […]...
17. Дмитро Загул – “Десь високо над землею…” Десь високо над землею носить доля наше щастя, Та ніколи нам не вдасться опинитись там. Ми споріднені з землею, розрослися в ній корінням, Ми лиш […]...
18. Дмитро Загул – Перед осінню Люба! Літо минуло, Осінь холодна йде… А мені з тобою зустрітись Не довелося ніде. Де ти тепер – не знаю, З ким ти проводиш дні, […]...
19. Дмитро Загул – HEIMWEH Десь до осель далеких, Аж за Дністер і Збруч, Летить наш тужний клекіт, Як журавлиний ключ, Летить, як той трикутник, Над зеленню озер, До друзів […]...
20. Дмитро Загул – “Між межами жваво, живо…” Між межами жваво, живо Жовте жито жнуть женці. Розпочалось нині жниво, Серп аж пріє у руці… Сніп за снопом ув’язає, Он лежить цілий покіс! Жарту […]...
21. Дмитро Загул – ІІ. “Вороногривий кінь…” Вороногривий кінь Махнув розхристаним хвостом. На землю впала чорна тінь, Лежить земля хрестом. Хрестом – З опльованим Христом. Зареготався день, Заграв громами судних сурм – […]...
22. Дмитро Загул – Дифібрамб весні Весно! Облудна омано! Твоє чародійне вино, Заправлене соком дурману, Ми щороку, щороку п’ємо. Ти повінь свою розіллєш, Розбуркаєш давнє, Що впало на дно, – Захлюпаєш […]...
23. Дмитро Загул – О моя остання світла мріє О моя остання світла мріє, За тобою мій співучий льот. Може, ще раз промінь твій зогріє І розтопить кількалітній льод. Ти вкриваєш млосною імлою Мій […]...
24. Дмитро Загул – Далекі заклики. Фрагменти І Прозора мла довкола, В задумі дерева… Над морем захолола Хмаринка льодова. З замисленого парку, Далеко від людей, Живлюсь на білу хмарку Крізь просвіт голубий. […]...
25. Дмитро Загул – “На трави місяць сипав перли…” На трави місяць сипав перли, З листками легіт шелестів, Кругом луги, ліси завмерли, Горою нісся тихий спів… До зірки зіронька всміхалась І в парі міряли […]...
26. Дмитро Загул – Гімн-прокламація Благословенний піт, Благословенний труд, Благословенна рука Трудівника. В поті чола здобуваємо хліб, – Надії його не дадуть. Ти до праці прилипла, Як той поліп, Роботяща […]...
27. Дмитро Загул – Перший мій погляд Мій перший погляд дитячий На заграву сонця впав, І промінь яскраво-гарячий Мої очі вперше скупав. Горіли вогні червоні В чоловічках моїх очей, І сонця рожеві […]...
28. Дмитро Загул – Геліополіс Де в сивій млі холодних літ Спинився скандінавський глетчер І північний, одвічний лід Розлився, як бурхлива течінь, Де вбогий, темний трогладіт Лякливо зустрічав свій вечір, […]...
29. Дмитро Загул – “Повійте, вітри полудневі…” Повійте, вітри полудневі, На мій таємничий садок, Хай пахощі ніжні поллються З моїх щонайкращих квіток. З пахучих листочків поллється Розкішний весни аромат, Прийди, мій коханий, […]...
30. Дмитро Загул – Ранкове сонце Ранкове сонце – серце моє, – Дзеркальна глибінь тепла. З прозорим ранком воно встає… І гляньте! Імла втекла! Вам не чужа моя душа, – В […]...
31. Дмитро Загул – Вечірнє Мить по заході сонця. Монотонно шумить очерет, І трава, мов сонна, Хилиться, клониться… Спить степ. Зеленою лінню, Розтопленим оловом Пливе повновода Рось… І хочеться теплим […]...
32. Дмитро Загул – Згадка (Бувало: в сутінку вечірнім) І Бувало: в сутінку вечірнім, Як обрій кров’ю догорить, Стаю невпевненим, покірливим… І туга пережитих літ Закряче вороном настирливим: Не варто марити про цвіт! Хіба […]...
33. Дмитро Загул – Привіт осінньому …А було тихо. Було журно, Аж доки з нетрів городів, Мов свіжий вихор в хату курну, З потужним криком, грізно й бурно, Ти в наші […]...
34. Дмитро Загул – “Мов та лілія ніжна і біла…” Мов та ліля ніжна і біла, Що росте на дзеркальній воді, Так і ти в моїм серці зацвіла, Пелюстки розгорнула бліді. Нахилила маленьку головку І […]...
35. Дмитро Загул – Дифірамб пісні Вільно ритмована мово, Найкраще з земних чудес, Що слово складаєш до слова, – Ти не дарунок небес! Тебе створила людина В сиву давнінь віків, Щоб […]...
36. Дмитро Загул – Марія і мара Чи не марні марю мрії, Коли стільки вже століть Постать матері Марії Тут примарою стоїть. Ледве чутно скорбний голос: “Я примарою умру!” В мене й […]...
37. Дмитро Загул – “Не схиляйтеся, стебельця…” Не схиляйтеся, стебельця, серед спілих піль! Розливайся, пісне серця, виливай свій біль! Грайте, дзвони великодні, в цей великий день! Хоч сьогодні, хоч сьогодні дайте нам […]...
38. Дмитро Загул – “Простерся вечір над селом…” Простерся вечір над селом, Вечірня зірка тліє… Вже день заснув солодким сном, Про ясне сонце мріє… В гаю затьохкав соловій, Розсипав ніжні трелі… І сіє […]...
39. Дмитро Загул – “Ти чудова, як вечір весною…” Ти чудова, як вечір весною, Ти чарівна, як нічка в маю, – О, з якою гіркою журбою Я дивлюся на вроду твою! Як вечірня зоря […]...
40. Дмитро Загул – “Зеленими листками шумлять старі ліси…” Зеленими листками шумлять старі ліси, Десь линуть над вершками таємні голоси. Вітри лісам шепочуть казки зелених гір, Тихесенько бренькочуть на струнах срібних лір. Я в […]...