Дмитро Загул – “Бувають хвилини спокою порожнього…”

Бувають хвилини спокою порожнього,
Без бурі,
без болю,
без волі…
В безодні знесилля німого
Дрімають придушені болі –
А серце байдужне до всього
Непевного, злого, тривожного.

Здається,
що ти десь далеко закинутий
Від радощів, суму та й горя…
Здається, що все тільки спиться
На споді глибокого моря –
А десь над тобою сміється
Світ сонця, тобою покинутий.

ІЗ ЗБІРКИ “НА ГРАНІ”



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,00 out of 5)
Дмитро Загул – “Бувають хвилини спокою порожнього…” вірш.