Леся Українка – “За горою блискавиці…”

Схожі вірші:

1. Леся Українка – Адвокат Мартіан Драматична поема Діячі Адвокат Мартіан Емілій. Аврелія – його дочка. Валент – його син. Альбіна – його сестра. Люцілла – її дочка, Мартіанова небога. Констанцій […]...
2. Леся Українка – “Ой, здається, не журюся…” Ой, здається – не журюся, таки ж я не рада, чогось мені тяжко-важко, на серці досада. Ой кину я ту досаду геть на бездоріжжя, Зійшла […]...
3. Леся Українка – To be or not to be? Стій, серце, стій! не бийся так шалено. Вгамуйся, думко, не літай так буйно! Не бий крильми в порожньому просторі. Ти, музо винозора, не сліпи Мене […]...
4. Леся Українка – “Хто вам сказав, що я слабка…” Хто вам сказав, що я слабка, Що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука чи пісня й думка кволі? Ви чули, раз я завела Жалі […]...
5. Леся Українка – “Тиху задуму вечірнюю…” Тиху задуму вечірнюю Напрасна буря розвіяла. Білу чуприну розтріпавши, сивії брови насупивши, з чорних очей розсипаючи то блискавиці палючії, то градовиння холоднеє, гналась вона навісна. […]...
6. Леся Українка – “Угорі так яро сяють зорі…” Угорі так яро сяють зорі, Ні одна не криється за хмари, наче світлом хочуть напоїти небо й море, землю й світ надземний, але небо темне, […]...
7. Леся Українка – “У чорную хмару зібралася туга моя…” У чорную хмару зібралася туга моя, Огнем-блискавицею жаль мій по ній розточився, Ударив перуном у серце, І рясним дощем полились мої сльози. Промчалась та буря-негода […]...
8. Леся Українка – Зоря поезії (Імпровізація) Імпровізація Через тумани лихі, через великеє горе Ти світиш мені, моя зоре. Ти се була, що встала вогнем опівночі, Шлях прокладала ясний через темне, бурхливеє […]...
9. Леся Українка – Північні думи Годі тепера! ні скарг, ані плачу, Ні нарікання на долю, – кінець! Навіть і хвилю ридання гарячу Стримать спроможусь. Нестиму вінець, Той, що сама положила […]...
10. Леся Українка – “Як я люблю оці години праці…” Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха Під владою чаруючої ночі, А тільки я одна неподоланна Врочистую одправу починаю Перед моїм незримим […]...
11. Леся Українка – “Гострим полиском хвилі спалахують…” Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у місячну ніч, наче військо мечами двусічними хоче знять вражі голови а пліч. Зброї полиск і гомін розкотистий – […]...
12. Леся Українка – Безсонна ніч Цілу ніч до зорі я не спала, Прислухалась, як море шуміло, Як таємная хвиля зітхала – І як серце моє стукотіло. Ночі темної дивні почвари […]...
13. Леся Українка – “Ой я постреляна, порубана словами…” Ой я постреляна, порубана словами, Душа моя на рани знемагає, неначе стрілами і гострими мечами, мене його рука здалека досягає. Ой ви, слова, страшна, двусічна […]...
14. Леся Українка – “Де поділися ви, голоснії слова…” Де поділися ви, голоснії слова, що без вас моя туга німа? Розточилися ви, як весняна вода по ярах, по байраках, по балках. Чом не станете […]...
15. Леся Українка – “То, може, станеться і друге диво…” To, може, станеться і друге диво Євангельське? Прийду, як Магдалина, Тобі віддать остатнюю послугу, І саме в ту хвилину, як у тузі Я буду гірко […]...
16. Леся Українка – “Чи тільки ж блискавицями літати…” Чи тільки ж блискавицями літати словам отим, що з туги народились? Чому ж би їм не злинути угору, мов жайворонка спів, дзвіночком срібним? Чом не […]...
17. Леся Українка – “Чом я не можу злинути угору…” Чом я не можу злинути угору, туди, на те верхів’я золоте, де місяць просвітив біляву хмарку? Я ж бачила, як хмарка та вродилась: вона повстала […]...
18. Леся Українка – “Минаю я, було, долини й горн…” Минаю я, було, долини, й гори, і моря гучного непевнії простори, чужі краї обступлять навкруги, Захопить ніч; на горах чорні тіні, на морі хвилі, тумани […]...
19. Леся Українка – На човні Нічко дивна! тобі я корюся. Геть всі темнії думи сумні! Не змагаюся вже, не борюся, Потопаю в сріблястому сні. Люда сидять, спить, і людськеє лихо, […]...
20. Леся Українка – Спогад з Євпаторії Море стелиться чорним, важким оксамитом, небо чорне і хмарне тяжіє вгорі, тільки де-не-де, мов передсмертним останнім привітом, промовляє зоря до зорі. Невидимками крадуться чорні ворожії […]...
21. Леся Українка – “Коли втомлюся я життям щоденним…” Коли втомлюся я життям щоденним, Щоденним лихом, що навколо бачу, Тоді я думку шлю в світи далекі, Блукає погляд мій в країні мрії. Що бачу […]...
22. Леся Українка – Eppur ti tradiro Тебе я, може, зраджу. В ту годину, Як таємницею весь світ укриє мла, приникне геній з поглядом огнистим і з поцілунком до мого чола. І […]...
23. Леся Українка – “Ні, ти не вмреш, ти щастя поховаєш…” Ні, ти не вмреш, ти щастя поховаєш Під білим покривом несправджених надій, кришталі сліз над ним порозсипаєш, убрані в іскри любих, марних мрій; І буде […]...
24. Леся Українка – “Сонечко встало, прокинулось ясне…” Сонечко встало, прокинулось ясне, Грає вогнем, променіє, І по степу розлива своє світлонько красне, – Степ від його червоніє. Світлом рожевим там степ паленіє, Промінь […]...
25. Леся Українка – Мрії У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарства. Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті, Не вродливі королівни Розум […]...
26. Леся Українка – Метелик Бідний нічний сірий метелик сидів в темному вогкому льоху за бочкою з капустою. Сидів він сумно, стуливши свої темні крильця. Так смутно йому було, дарма […]...
27. Леся Українка – “Упоєні на бенкетах кривавих…” Упоєні на бенкетах кривавих, Невільники-народи спали довго у спільній віковій своїй темниці, і снились їм гніткі та дикі сни. Ті сни літали, наче хижі птахи, […]...
28. Леся Українка – На пам’ять 31 іюля 1895 року Тепер прощай! Хто знає, чи надовго. Миг може, хутко будем походжати По горах київських та по гаях волинських, А може, поки зійдемося знову, Води багато […]...
29. Леся Українка – Братові й сестрі на спомин Мені в сю ніч приснився ясний місяць, Високе небо, вільний винокол. Блакитне світло сяло і тремтіло, немов огонь таємний чарівниці, а над тополею зоря світила, […]...
30. Леся Українка – “Ой піду я в бір темненький…” Ой піду я в бір темненький, там суха смерека, як розпалю ясну ватру, видно всім здалека. Запалала при смереці смолова ялиця: Горить моя досадонька, мов […]...
31. Леся Українка – “Я бачила, як ти хиливсь додолу…” Я бачила, як ти хиливсь додолу, Пригнічений своїм важкий хрестом, Ти говорив: “Я втомлений… так, справді… Я дуже втомлений… Боротися? Навіщо? Я одинокий і… нема […]...
32. Леся Українка – “Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися…” Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися, поле і гай у серпанки тонкі повилися, марево біле покрило і річку, й сагу, Вітер з полудня несе […]...
33. Леся Українка – Мрії в бурю Лежу самотна в накритті важкому, від холоду, чим можу, боронюся, щоб не впивався в тіло пазурами, і бурю слухаю… Як тонко свище Шнурок від лота, […]...
34. Леся Українка – Do (Гімн. Grave) До тебе, Україно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветься. І буде струна урочисто і тихо лунати, І пісня від серця поллється. По світі широкому […]...
35. Семенко Михайль – Терен С. Гуляєву На скелі безмовній я Внизу маневрує потяг. Між гір зміїться колія. Нагнулась з неба високостість. Затока спить, зморщивши брови. Край молу смикає шаланди. […]...
36. Леся Українка – Сліпець (Нарис-pendant) Motto: Душі ніхто не бачить, а чує – не кожний. Дивна річ, я ніколи не знав напевне, сліпий я чи видющий. Люди часто вважали […]...
37. Леся Українка – Епілог (Невільничі пісні) Чи сумно вас, чи радісно читать, Оповідання про велику драму? То хочеться над вами заридать, то заспівать з раптового нестяму. То був якийсь блискучий карнавал, […]...
38. Леся Українка – Сон (Посвята Александрі С-вій) Був сон мені колись: богиню ясну Фантазії вбачали мої очі, І друга любого подобу красну Богиня прийняла тієї ночі. Той самий вираз […]...
39. Леся Українка – До товариша Чи згадали хоч раз ви про мене в тюрмі, Як про вас я спогадую, хвора? Як ростинам бракує життя в вогкій тьмі, Так обом нам […]...
40. Леся Українка – Весна зимова Тихо і тепло, так наче і справді весна. Небо неначе спалахує часом від місяця ясного світла, Міняться білі хмаринки то сріблом, то золотом. Ледве на […]...