Герасим’юк Василь – Багато небесної сходить краси

Багато небесної сходить краси
на кичери лисі,
на наші обійстя і наші ліси…
І тихо у лісі.

Один прилітав на вогненнім коні
до нашої гражди:
– Виходьте! Вже можна. Ви газди чи ні?! –
Ми й вийшли, як газди.

Та на перехрестях земної путі
на білому світі
ми не зрозуміли братів во Христі
й жили, як убиті.

За нами стояли верхи, і ліси,
і зорі, і води.
Багато небесної сходить краси
за гражду свободи.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Герасим’юк Василь – Багато небесної сходить краси вірш.