Микола Руденко – Знову сонце зійшло

Знову сонце зійшло,
День прибув…
Як мене не було,
Де ж я був?

Мабуть, жив у зорі –
В напівсні;
Чи в дубовій корі,
Чи в зерні.

Вітер хмари жене.
Дощ іде.
Як не буде мене,
Буду де?

Мабуть, в Сонце піду –
До братів,
І усе там знайду,
Що хотів.

Що хотів, що бажав,
Брав зі сну…
На землі не дожав –
Там дожну.

1966



Микола Руденко – Знову сонце зійшло вірш.