Герасим’юк Василь – Апостоли

Спинився. І мить, може, мить постояв на межі.
Вони не здригнулись, коли зупинився,

Ні після.

Вони просто поруч ішли, галілейські мужі.
Вони просто близько стояли,

Коли він вознісся.

А як їхні руки? В ту мить… Обійшлося без рук.
Вони й перед тим не питали: пощо йому свідки.
Він з ними ішов. Йшов востаннє. Ішов після мук.
Йшов тільки що. І не довів їх до тигра із клітки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Герасим’юк Василь – Апостоли вірш.