Блакитний світ – як блекота,
Блакитний світ – звечірнів.
З тобою ж – тільки той і та,
і тільки те, що вірне.
Чи йми їм віри чи не йми –
вони живуть, як п’ють.
Живуть сами і ждуть сами,
сами себе кують.
А все те – хто ти, що ти сам,
а все те – ким би стати? –
Однаково: філософом
чи й до отари пастирем.
Однаковісінько. Пусте.
Живеш – і жий, і доста.
Коли ти сам собі ростеш,
і сам себе не просиш.
Бо є і зорі угорі,
і небо є вечірнє.
І є поріг, низький, як гріх,
тобі єдино вірний.
1964
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Василь Стус – Виховання Подолай себе, грішнику, Правили вихователі, Шмагаючи йому спину канчуками I бідолашний не витримав добре натужився і посунувся з себе поминаючи грішну плоть Відбігши на кількадесят […]...
- Василь Стус – О, скільки слів, неначе поторочі! О, скільки слів, неначе поторочі! І всі повз мене, ніби кулі, б’ють, і всі мою живу минають суть, а тільки строчать, строчать, строчать, строчать. А […]...
- Василь Стус – Синові (переклад) Редьярд Кіплінг – Синові (в перекладі Василя Стуса) Коли ти бережеш залізний спокій всупір загальній паніці й клятьбі, коли наперекір хулі жорстокій між невірів ти […]...
- Василь Стус – Напередодні свята Напередодні свята, коли люди метнулися по крамницях, виносячи звідти шпроти, смажену рибу, шинку і горілку з перцем, якийсь дивак, обутий в модні черевики (такі тиждень […]...
- Василь Стус – Рятуючись од сумнівів Рятуючись од сумнівів, б’ю телеграму собі самому: вчасколивесьрадянськийнарод івсепрогресивнелюдствоготуєть сягіднозустрітичерговийз’іздкпрс, бажаю тобі великих успіхів, щиро заздрю, що ось уже тридцять років ти живеш у найщасливішій […]...
- Василь Стус – Коли на землю спадає тиша Коли на землю спадає тиша, коли приморські кручі затушовує ніч глуха, Коли близ берега тільки світло берегового крейсера та жовчні очі чужих безсонь – одне […]...
- Василь Стус – Як страшно відкриватися добру Як страшно відкриватися добру. Як страшно зізнаватись, що людина Iще не вмерла в нас. Як страшно ждати, коли вона захована помре у темряві, щоб нишком […]...
- Василь Стус – Еволюція поета Геніальний поет роздвоївся (на себе і страх!) півпоета роздвоїлося (на чвертьпоета і страх!) Чвертьпоета роздвоїлося (на осьмуху і страх) Осьмуха поета роздвоїлася (на понюху і […]...
- Василь Стус – В мені уже народжується бог В мені уже народжується бог, і напівпам’ятний, напівзабутий, немов і не в мені, а скраю смерті, куди живому зась – мій внук і прадід – […]...
- Василь Стус – То все не так. Бо ти не ти То все не так. Бо ти не ти, I не живий. А тільки згадка минулих літ. Черед мости віків блага маленька кладка. А небо корчиться […]...
- Василь Стус – Ми сиділи за пляшкою шампанського Ми сиділи за пляшкою шампанського в тихенькому прокуреному кафе. I вона відчувала себе царицею, Афродитою, що проминувши рибалок (за столиками забивали козла), алкоголіків, невтомних шукачів […]...
- Василь Стус – Вечірній сон Вечірній сон. I спогади. I дощ колише світ розпуклого ясмину. Бездомний вітер. Спи, маленький сину, спи, сину мій маленький, коли хоч. Немає мами нашої давно […]...
- Василь Стус – Чоловік підійшов до меморіуму Чоловік підійшов до меморіуму і прочитав на ньому власне ім’я: вічна слава героям, що полягли за незалежність Вітчизни. Йому приемно й боляче. Під однією сорочкою […]...
- Василь Стус – Я сидів на весіллі Я сидів на весіллі серед поважних молодиків – у того голос, наче в диякона, той остаточно схрип від горілки й співу, а та в котрий […]...
- Василь Стус – Вік би не бачити й не чуть Вік би не бачити й не чуть про тебе, скрипко чорна, а вірші йдуть, і йдуть, і йдуть, неначе кров із горла, і пахнуть рутою, […]...
- Василь Стус – На однакові квадрати поділили білий світ На однакові квадрати поділили білий світ Рівне право всім страждати і один терпіти гніт. Зле і кату, зле і жертві, а щастливого нема. Всім судилося […]...
- Василь Стус – Моє перелицьоване пальто Моє перелицьоване пальто, єдиний мій товаришу незрадний, ану ж, переповідж мені докладно про те, що є цей світ і хто є хто – із тих, […]...
- Василь Стус – Чого ти ждеш? Чого ти ждеш? Скажи – чого ти ждеш? Кого ти виглядаєш з-перед світу? Кого ти сподіваєшся зустріти, а най і стрінеш – віри не доймеш? […]...
- Василь Стус – Молочною рікою довго плив Молочною рікою довго плив: об мене бились білостегні риби, стояв нестерпний світ, як круча здиблений, а попід кручу зяяв чорний рів. Оце. Оце воно. Оце […]...
- Василь Стус – Я блукав містом своєї юності Я блукав містом своєї юності, марно відшукуючи в нових кварталах вчорашні споруди, сквери, стежки, знайому ліпку на фронтонах будинків – географія втрачена. Місто покращало й […]...
- Василь Стус – Вiдлюбилося Вiдлюбилося. Вiдвiрилося. Вiдпраглося. День врiвноважений, як вичовганий валун. Поступово перетворюєшся на власний архiв, дорогий, мов померлий родич. Нiчний ставок попiд соснами, книги, самота – бiльше […]...
- Василь Стус – Марко Безсмертний Напередодні всенародного свята покинувши могилу, Марко виграбався на світ, розрівняв землю, щоб ніхто не помітив утечі, зайшов до найближчого райкому партії, вбрався в службовий одяг […]...
- Василь Стус – Костомаров у Саратові Але що ж робити живій душі у цій державі смерті? В. Мисик I За роком рік росте твоя тюрма, за роком рік підмур’я в землю […]...
- Василь Стус – Світанок у лісі Щось бризнуло попереду, Наринуло і вдарило У груди подорожнього. Заледве голубим струмком Бринів поранок між дерев, А зараз повінь зринула І ліс заворожила. І солов’ї, […]...
- Василь Стус – Сьогодні свято Сьогодні свято. Спереду трамвая вчепили шмат полотна з написом: “Хай живе рідна КПРС!”. На зупинці, обступивши вагон, один з-перед другого люди пхаються у двері, а […]...
- Василь Стус – Цей біль – як алкоголь агоній Цей біль – як алкоголь агоній, як вимерзлий до хрусту жаль. Передруковуйте прокльони і переписуйте печаль. Давно забуто, що є – жити, I що є […]...
- Герасим’юк Василь – Стараєшся для них Стараєшся для них. Тож не спіткнись на римі. Вони простять усе, а спотикнешся – ні. Вони такі свої. Вони такі ранимі. І найрідніші в рідній […]...
- Василь Стус – День величався і пишався День величався і пишався. Ми ж, двоє піших пішаниць, упали в небо горілиць, а світ, немов горіх, розпався. I вже ні неба, ні землі – […]...
- Василь Стус – Громадяни, дотримуйтесь тиші – Громадяни, дотримуйтесь тиші, вимагають чотири щити навколо високої вежі, де великими літерами зазначено “Всесоюзний науково-дослідний центр по акліматизації картоплі на Марсі”. – Колись вона […]...
- Василь Стус – Мов лебединя, розкрилила Мов лебединя, розкрилила тонкоголосі дві руки, ледь теплі губи притулила мені до змерзлої щоки, сльозою темінь пронизала, в пропасниці чи маячні казала щось – не […]...
- Василь Стус – У цьому полі, синьому, як льон У цьому полі, синьому, як льон, де тільки ти і ні душі навколо, уздрів і скляк: блукало в тому полі сто тіней. В полі, синьому, […]...
- Василь Стус – Досить крові – Досить крові,- продекламував кат, коли ніж, загнаний мені поміж ребер, стримів у спині. А я подумав, скулившись весь од болю: що як він захоче […]...
- Василь Стус – Вертання Перерізане світлом вікно вулиці – біле по білому аж до болю. Насип. Далеке шосе. Машини. I небо вологе – над. Шлях у себе: вабить (уже […]...
- Василь Стус – З дитячих спогадів Добридень наш – гіркаво-запахущий, осотом і щирицею пропаx. Куріє порох. Недалечко – шлях. Зобіч од нього – сизі райські кущі. Подертий бриль на голові. В […]...
- Василь Стус – Мертвий сон Мертвий сон галактик як не здушить нас, Спати, спати, спати, бо минувся час. Ніч блукає глупа у глухім степу. Хто там світ протупав – тупу-тупу-ту. […]...
- Василь Стус – Ось вам сонце, сказав Ось вам сонце, сказав чоловiк з кокардою на кашкетi I витягнув п’ятака, схожого на сонечко. А це вам дорога, вiн зробив кiлька ступнiв праворуч, носаком […]...
- Василь Стус – Посадити деревце Посадити деревце – залишити про себе найкращу пам’ять. I вони стали насаджувати вздовж колючого дроту квiти, кущi, дерева. Дикий виноград обснував гострi шпичаки, розвiсив лапате […]...
- Василь Стус – Менi здається, що живу не я Менi здається, що живу не я, а iнший хтось живе за мене в свiтi в моїй подобi. Нi очей, нi вух, Нi рук, нi нiг, […]...
- Василь Стус – Вперіодрозгорнутогобудівни Вперіодрозгорнутогобудівни цтвакомунізмунавсьомуфронті я вийшов уранці за ворота – бачу: крізь штахетини коза пробує дістати цибулю з палісадника (у цибулі багато вітамінів отож її садять замість […]...
- Василь Стус – Пірнаю в ночі, наче в сни Пірнаю в ночі, наче в сни, до ранку не прочахну. А три весни, як три стіни, пополотніли з жаху. Ще видиться: тонка сосна пірнути в […]...