Василь Стус – День величався і пишався

День величався і пишався.
Ми ж, двоє піших пішаниць,
упали в небо горілиць,
а світ, немов горіх, розпався.
I вже ні неба, ні землі –
лиш ти одна, моя надіє,
і та не жевріє – чорніє
в опротипівнічній імлі.
Та дякувати богу – вдвох.
Наш день попереду – мов зараз.
Ще й солов’їв любовна пара
співає тьох та перетьох.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Василь Стус – День величався і пишався вірш.