Семенко Михайль – Розстання

Люблю, коли ми ображені
І розходимось, як чужі, –
Розходимось недоказані,
З тривогою в душі.

Розходимось і знову стрінемось –
Це ж міф, що ми чужі!
Ми обоє – подумай – де ми дінемось,
Скажи!

3. IV. 1917. Владивосток

Семенко Михайль – Розстання вірш.