Семенко Михайль – Туман випливав

Містерія

Обізвалися струни легеньким гомоном
Осміхнулися струни потухлими болями.
Ще тріпався звук, але був уже хорий і стомлений
Нерви тремтіли нитками голими.

Туман випривав з-за гір моторошних
Багровість заходу офонив в пекельну містерію
Никли дерева, мізерно позгиналися постаті –
Бурі, Великій, Таємній Бурі відчиняйте двері.

21. VI. 1917. Владивосток



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)
Семенко Михайль – Туман випливав вірш.