Семенко Михайль – Місто (“Вдихаю я тонку отруту…”)

Вдихаю я тонку отруту
Садів гамірливо-бензинних.
Люблю розпачливість забуту
Незнайомої Зіни,
ажурний капелюх незнайомої Зіни.
З шостого поверху дивлюсь на стіни –
В надвечірній час, коли дими мережчаті.
Люблю міста мініатюрні сонатини,
Без свідків за орхідеями стежачи.



Семенко Михайль – Місто (“Вдихаю я тонку отруту…”) вірш.