Семенко Михайль – Хлопчик

Молодий я і багато взяв,
Світ і життя збагнув зарано.
Душа моя ще просить ласки,
Я ще дитина – і коли дорослим став?
Я прагну друга, як колись,
Коли був наївним ідеалістом,
І хочу, щоб мене хтось зрозумів.
Я ще хлопчик, і моя мрія – панна.
Я непрактичний,
І мене лякає женщина.
Я – несталий,
І життя моє – білий круг.
Чекайте – завтра я Арлекіном встану,
І задзвенять маленькі дзвоники на шиї.
Життя мене обігнало,
А я зостаюсь романтиком,
І кожна моя дрібниця – трагедія,
І кожна мрія моя – огонь ворожий,
І кожна щирість – помилка,
І стремління – рабство.
Так попадаю в неволю я –
Створюючи для себе волю,
І вільний раб – ім’я моє.
І не дивуйтесь моїй сміливості,
Бо її змінює замішання.
Геніальність змінюється бездарністю,
І сльози друга – то моя доброзичливість.
Я не знаю своїх доріг,
Я творю,
В мені твориться світ,
І його не було б без мене.
І коли пройде ніч –
Я знову ваш,
Я – звичайний,
Підпалений жертвенним вогнем,
Віддавший волю свою на творіння.
І скільки ночей тих буде – я не знаю,
І скільки днів.
Сам я не належу нікому,
І ніщо не належить мені.
Я ще маленький хлопчик,
І не дивуйтесь силі моїй.
Три сивих волосинки я теж маю в голові.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Семенко Михайль – Хлопчик вірш.