Семенко Михайль – Аналогія

Туман над морем зіллявся з хвилею
Зіллявся з хмарою що угорі
І в плесках-стогонах млою застиглою
Алегрить в скелю – скоріш скоріш

Безмежні плюскоти бентежні зміни
Розпуки гомін і жах без краю
А що для мене ці скелі стіни?
Дивніши зміни в душі я маю

Туман над морем зіллявся з хмарою
Зіллявся з хвилею що стугонить
І в стисках-стогонах встає примарою
Червоний жах встає – горить горить.

24. V. 1915. Владивосток



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Семенко Михайль – Аналогія вірш.