Квітка, що ногою
Стоптана в пилу;
Гук, що вмер луною,
Пронизавши млу;
Огник серед поля,
Що блиснув і згас,-
Се – та світла доля,
Що втекла від нас.
1900 – 1902
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Павло Грабовський – Темна ніч, вітрець тихесенький Темна ніч, вітрець тихесенький Зашумів в моїм вікні; Дощик капає дрібнесенький, В серце падає мені. Ні, се мрія доторкнулася І навіки утекла; Ти до мене […]...
- Павло Грабовський – Плаче небо, вкрите хмарами Плаче небо, вкрите хмарами, Що над нами восени Без кінця пливуть отарами Із сумної сторони. Темний гай додолу хилиться, Буйне листя опада; Різва пташка не […]...
- Володимир Сосюра – Я – квітка осіння Я – квітка осіння… Дощі мене мочать, рве вітер мої пелюстки… І сонце на мене світити не хоче, тумани пливуть од ріки. Була я колись […]...
- Павло Мовчан – “Що може віщувать про плід тернова квітка?..” Що може віщувать про плід тернова квітка? Оголеність стебла не змінюється в звук. На грубих чагарях лежить легка намітка, заплутавши в собі бджіл золотий ланцюг. […]...
- Павло Мовчан – “Ні квітка безіменна, ні трава…” Ні квітка безіменна, ні трава ще не збулися захвату і зросту. І гоструватим духом кропива виповнює вже перезрілий простір. Затримує учепистий реп’ях тебе на мить […]...
- Осип Маковей – Метеор Ось блиснув метеор і згас, Як у життю щасливий час. І на всесвітнім цвинтарі Лягли десь відламки зорі. Так розпадалися світи, Живуть і гинуть без […]...
- Іван Франко – N. N. (“Будь здорова, моя мила…”) Будь здорова, моя мила, Я не твій! Розлучила Нас могуча сила. Де поставить кого доля, Там і стій! Моя ж доля – Вітер серед поля. […]...
- Іван Франко – Котляревський Орел могучий на вершку сніжному Сидів і оком вдовж і вшир гонив, Втім, схопився і по снігу мілкому Крилом ударив і в лазур поплив. Та […]...
- Кацай Олексій – Квітка Хоч всеньку ніч краплинки зорепаду шукай, та їх не знайдеш ти ніде, бо тільки-но зоря на землю пада, вона відразу квіткою стає. Горить її проміння […]...
- Оксана Лятуринська – На труну Ольжичеві Був стрункий, неначе ясень, гарний, мов царенко. Де наш красень, де наш красень? – Вмер, вмер молоденький! Ой не вмер він, ой не вмер він […]...
- Іван Франко – “Веснянії пісні…” Веснянії пісні, Веснянії сни, Чом так безутішні, Безвідрадні ви? Чи для вас немає Зелені в лісах, Чи для вас не сяє Сонце в небесах? Чи […]...
- Павло Мовчан – “В отчій ласкавості…” В отчій ласкавості сонечко гріє, просто з цікавості хмарка синіє. Теслі завзяті лаштують дорогу – дні непочаті видно з порогу. Видно та й видко, мов […]...
- Оксана Лятуринська – Ти ще не вмер, ти ще не вмер! * * * Ти ще не вмер, ти ще не вмер! Через розбурханий Дністер з Дніпра ти видибаєш, Боже! Впадуть долів боги ворожі. Перед лицем […]...
- Вірш Пантелеймона Куліша – Гульвіса Ой ішов я до дівчини – Од воріт вернувся: Піду лучче до шинкарки Горілки нап’юся! Нехай добрі люде славлять, Що в шинку ночую, – Що […]...
- Леся Українка – Жалібний марш Вмер батько наш! Та й покинув нас! Ох, і смутний настав час! Сиротою наша мати зосталась! Звідки ж тебе виглядати? Чи по степах, чи по […]...
- Олесь Гончар – Мужні прострелено крила Мужні прострелено крила Думі моїй молодій. Скільки змарновано сили, Скільки розбито надій! Себе не жалів я для бою, Вина не моя, що не вмер. Гірше! […]...
- Павло Мовчан – Душа прозориться до дна Ніяковіючи цвіте жовтенький підбіл. Пахнуть трави. Жовто-зелено, кучеряво берези повняться. Теплінь… І на прозору волосінь нанизує хмарини жайвір. Скрипить, розхитана іржаво, при окоренку вербна тінь, […]...
- Семенко Михайль – Поезійка розчарування Я розчаровуюсь у своєму смичку. І потім – мені бракує трілер. Я опізнивсь і конаю в своєму кутку, Я конаю і вже для своїх мрій […]...
- Гiмн – Іван Франко Вiчний революцйонер – Дух, що тiло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Вiн живе, вiн ще не вмер. Нi попiвськiї тортури, Нi […]...
- Степан Руданський – Сама учить Біжить дівка; в руках курка, Сито під пахвою. Аж дивиться – спочиває Козак під вербою. Розпалилася дівчина, Гвалтом чогось хоче: То підійде, то загляне Козакові […]...
- Микола Руденко – Лілея Де небо зажурилось над землею, Де голос пташки завмирає в кленах, Серед латаття водяна лілея – Мов білий Сіріус між хмар зелених. Але щоб дух […]...
- Павло Мовчан – “Від листопаду вседенного…” Від листопаду вседенного, від неба надто голубого, від яблука – така студінь, що, наче кригу, власну тінь б’єш закаблуком – і дзвенить… Яка холоне жовта […]...
- Сілвія Плат – Вівці у мряці (в перекладі Марти Тарнавської) Sylvia Plath Sheep in fog (The hills step off into whiteness…) Горби відступають у білість. Люди чи зорі Дивляться сумно: вони невдоволені мною. За поїздом […]...
- Борис Грінченко – Я кохаю ті хмари похмурі Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх – грім, А ударять – перуном палким,- І здригнеться земля […]...
- Вірш Павла Тичини – Хтось гладив ниви, все гладив ниви Хтось гладив ниви, все гладив ниви, Ходив у гніві і сіяв співи: О, дайте грому, о, дайте зливи! – Нехай не сохнуть злотисті гриви. Хтось […]...
- Борис Грінченко – Приходить час Приходить час, приходить час,- Сказати кожен мусить з нас, Чи він народу вірний син, Чи тільки раб похилий він, Чи раб похилий, чи боєць – […]...
- Герасим’юк Василь – Вирвалася з ночі коляда! Вирвалася з ночі коляда! Вилетіла з лісу мовчазного! Сніг летить, на голови сіда, неузримі, бо ніде нікого. Скрізь ніде нікого. Ліс і сніг. Пахне хвоя. […]...
- Максим Рильський – Надворі дощ Надворі дощ, холодний вітер виє, Одпочивай, рушнице, на стіні! Куди іти, блукати без надії? Ні, краще тут, у хаті, в тишині. Тут у комину огник […]...
- Павло Мовчан – “Повітряним містком нас доля сполучила…” Повітряним містком нас доля сполучила, розпеченим гвіздком єднала руки нам, та простір розхитавсь, і в глибину провалів то розум западавсь, то день у день зникав. […]...
- Оксана Лятуринська – Щастя згублені ключі Щастя згублені ключі. Якби їх знайти хутчій! Пошукати в лісі, в полі, запитать, зустрівшись, Долі: “Ти горою, Доле, йшла, чи мої ключі знайшла з золотими […]...
- Вірш Івана Франка – Сипле, сипле, сипле сніг Сипле, сипле, сипле сніг. З неба сірої безодні Міріадами летять Ті метелики холодні. Одностайні, мов жура, Зимні, мов лихая доля, Присипають все життя, Всю красу […]...
- Максим Рильський – Поцілунок У темній гущині її я наздогнав. Вона, вже лежачи серед пахучих трав, Руками пружними од мене одбивалась. Нарешті стишилась – і дивне диво сталось: Уста, […]...
- Михайло Григорів – Раптовість проминання Астигла бо квітка шукай без навколо...
- Антонич Богдан-Ігор – Привітання життя І день і вік однаково минають. Не задержать нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, і перша в другій спить, обі у третій, та, […]...
- Микола Руденко – Одна умова є між нами Одна умова є між нами: Якщо ти мій надійний друг, Умій прийняти грізні злами, В яких скресає вільний дух. Не відвертай від них обличчя, – […]...
- Тодось Осьмачка – Елегія Лікарня. Гармидер і крик божевільної баби. Немає глибокого неба, ні поля з ярами, Чогось забарилась любов у вінку із барвінку… Один я на світі, мов […]...
- Павло Мовчан – Надра родові Ти – спогад сам собі і нагад про майбутнє. Знайшов ти жилу світла у надрах родових. І покоління всі в тобі людські присутні… Ти згорнутий […]...
- Павло Мовчан – “Відкривши тихенько повітряні двері…” Відкривши тихенько повітряні двері і звузивши очі, я в світло вступив: літали ромашки легкі, білопері, сталився на вітрові сонячний спис. Вступало у згоду з блакитним […]...
- Павло Глазовий – Як Микита став боксером Прийшов наказ директору м’ясокомбинату: “Ви повинні спортроботу ширше розгортати. Щоб в цій справі подолати давне відставання, Найсильнішого боксера вишліть на змагання”. Сів, задумався директор – […]...
- Павло Мовчан – Надмірна світлість Надмірна світлість вже така далека, що можна лиш уявою сягнуть. Крильми виказує спалахнутий лелека неблизь небесну і криничну путь. Безсмертник при вустах тримає промінь, ворсинки […]...