Син-школяр читає книжку. – Тату, таточку! – гука. –
Ось написано тут Байка. Це матерія така?
– Ні, то вірш, в якому можна нісенітниці знайти,
Що свиня балака з дубом, як оце зі мною ти.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Павло Мовчан – Таке ти, полечко Не надивитись, ані вжитись, не вкоренитись, ні вхопить, ні навпростець, ні полем битим по перемірять, не пройти. Таке ти, полечко життєве, така ти, доленько земна, […]...
- Павло Глазовий – Цікава бабуся Розказував людям лектор про будову світу, Про планети і про Землю, про її орбіту. Під кінець одна бабуся встала та й питає: – Так ви […]...
- Павло Глазовий – Запрошення – В мене завтра новосілля. Приходь, як до брата. Будівельна, 48, квартира сто п’ята. Я дзвінка ще не поставив, так ти сигналь стуком. Можна стукати […]...
- Павло Глазовий – Зажурилася бабуся – Ти чого так зажурилась? – Запитав старий стару. – Ох, узнати б, де те місце, На якому я умру… – Дід скривився: – Що […]...
- Павло Глазовий – Заява Неписьменності немає, ліквідовано її, Та трапляються частенько ще такі грамотії, Що, бувало, як напише, як накрутить бісів син, То виходить, як то кажуть, ні в […]...
- Павло Глазовий – Грішний піп Дяк попові молодому заявив: – Панотче, Грішні ви, бо дуже кодло любите жіноче. – Піп надуся: – Що за гріх тут? Я не розумію. Зараз […]...
- Павло Мовчан – “Кульбабо пам’яті, таке зелене поле…” Кульбабо пам’яті, таке зелене поле, так широко, аж боляче мені. Мов ртуті стовп, піднявсь по губи голос, аби здмухнуть пушинки мовчазні. О земле, прорости! Переіржавиш […]...
- Павло Глазовий – Бублик з маком Принесла з базару бабка бублика онучку. – Я гостинчика купила, – тиче йому в ручку. Дід схопився: – Де купила? Десь не в магазині? Дай […]...
- Павло Глазовий – Дегустатор Піп Антоній, що ніколи не вживав спиртного, Якось випив у буфеті коньяку міцного І промовив: – Безподобно! Отрицать не можна. Це божественний напиток, но ціна […]...
- Павло Глазовий – Мистецтво єднає Вони зустрілись випадково, Сусідні просто випали місця. Він від халтури мучивсь винятково, З трудом сеанс досидів до кінця. Його сусідка тихо говорила: – Як можна […]...
- Павло Глазовий – Козарлюга Не повезло на весіллі вчора Филимону: Нутро в ного зайнялося від одеколону. Дід Вакула аж заплакав: – Така була сила… Ще одного козарлюгу баба погубила. […]...
- Павло Глазовий – Ласкава дівчина За прилавком у крамниці дівчина білява. Покупець до неї каже: – Ви така ласкава. А оті, що рядом з вами, старші продавщиці, Єй же єй, […]...
- Павло Глазовий – Небезпечне полювання – Може, підем на охоту В неділю, Іване? – Ні, на зайця полювати, То діло погане. Якби піти на вовчиська Чи на кабаняку, Щоб набратися […]...
- Павло Глазовий – Нема дурних! Купивши пляшку коньяку в крамниці “Бакалія”, Звернувся чемно покупець до продавця Мусія: – Скажіть, чому це ви мені так просто ткнули пляшку? Ану, візьміть її […]...
- Павло Глазовий – Рибалонька Хіба можна так жорстоко карати людину? Дали Марку десять років за одну рибину. За рибину – десять років не бачити світу! Він любив ловити рибку. […]...
- Павло Глазовий – Соколик Ішов п’яний серед ночі. Добре десь напився! Раптом бачить: повний місяць в калюжі відбився. А п’яному, як малому, усе вдивовижу. Сів у воду. – На […]...
- Герасим’юк Василь – Що таке, мамо, Космач? – Що таке, мамо, Космач? Скільки присілків у нього? – Сину, це материн плач. В неї немає нікого. – Хто його, мамо, зіткав? Звідки воскОвії […]...
- Павло Глазовий – Кухлик Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші – не мина жодної крамниці. Попросив він: – Покажіть кухлик той, що з краю. – Продавщиця: […]...
- Марієн Мур – Що таке – роки? (в перекладі Марти Тарнавської) Marianne Moore What are years? (What is our innocence… Що таке – наша невинність, Наша провина? Всі ми – голі, Ніхто не певний. Звідкіля це […]...
- Павло Глазовий – Пилип у Римі Не доводилось Пилипу бувать далі Криму, А недавно взяв путівку і махнув до Риму. Оглядаючи музеї й різні колізеї, Він загавився й від групи відбився […]...
- Семенко Михайль – Завтра Годі. Ви бачили жовтий плакат? Все пережите лишається насподі, Запалюється Завтра без жалів і страт. Всім, хто покається, чи можна вибачити? Лише той живе, хто […]...
- Павло Мовчан – “Така вже моя в цій дільбі ділениця…” Така вже моя в цій дільбі ділениця: окравок дороги, сухар, патериця, і мріять життя проминанням, собою, закрившись від вітру і спеки горою. При возі чужому, […]...
- Павло Глазовий – Як Ярема оженився Весела новела Почалася дуже просто історія наша. Жили собі, поживали Ася і Аркаша. Той Аркаша був вертлявий, спритний та завзятий. На ходу він, як то […]...
- Павло Мовчан – Метушливці Не знайти чого шукали в лусковинні віддзеркалень: д е с ь, як висохла роса, щ о с ь, як звук у небесах, і к о […]...
- Павло Мовчан – Радість Світле небо завіяло очі мені сонячним сяєвом; птичі гомони міста, чому ви за мною вганяєте? Я ж по вулицях крочу, що врізались в глиняні гори, […]...
- Павло Глазовий – Як Кузьму провчила жінка його мила Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні, Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані. Лежить собі, проглядає журнали й газети. А дружина варить, смажить, […]...
- Марта Тарнавська – На смерть Василя Стуса Не перебільшуйте важливості поетів! В Америці, наприклад, хто їх знає? Малий школяр назве вам президента, зірок екрану, славних бейсболістів – чи знає він поета хоч […]...
- Павло Мовчан – “Чи відійшло, чи захололо…” Чи відійшло, чи захололо, чи проминуло? Ні, ніколи!.. Якийсь рубець, якась там згадка, що від випадку без порядку в тобі, якому ні початку, ні краю […]...
- Павло Глазовий – Голуб’ята В санаторії зустрілись Сидір і Варвара. Покохались, полюбились, як голубів пара. Він підтоптаний добряче, а вона – ще дівка. В нього лисина, а в неї […]...
- Павло Глазовий – Диплом З вірменського гумору Мав сина гордий багатій. То був не син, а божа кара. – Картяр, гуляка, лиходій, Ледачий бовдур і нездара. Не шкодував грошви […]...
- Павло Глазовий – Темнота! Після лекції Кіндрат запитав Мартина: – Що таке дегенерат? Риба чи рослина? – Темнота! – сказав Мартин і махнув рукою. – Це такий же чоловік, […]...
- Павло Глазовий – Жирафи Полював Свирид Макітра, доки зовсім постарів. І до того став брехливим, мов на старості здурів. – Що це, – каже, – за охота? Он колись […]...
- Павло Глазовий – Культпохід Нарядилися солдати, наче на парад. Перед строєм промовляє молодий комбат: – Важко буде, трудно буде. Знаю, хлопці, сам, Що напружити всю волю доведеться вам. Але […]...
- Павло Глазовий – У трамваї У трамваї повно. – Что ви за народ? Впереді слободно, проході вперод! Ти чево, чувішка, прьося на носок? Опупєла, что лі? В головє пєсок? Нікакіх […]...
- Павло Глазовий – Саша Пожалійте, люди, карапуза Сашу: Дуже він не любить їсти манну кашу. Каже: – Як пожежником стану я колись, Потушу пожежі, де б не зайнялись. Тільки […]...
- Павло Глазовий – Спортсмен Розмовля онук маленький з дідусем Семеном. – А я знаю, а я знаю! Ви були спортсменом. – Та від кого ж ти дізнався, – Від […]...
- Павло Глазовий – Неправда – Гей, Олено! – ізнадвору бригадир гука. – Йди скажи: немає дома, – мати вчить синка. Хлопчик вискочив: – Немає дома вже давно. – Ти […]...
- Павло Глазовий – Мученики У неділю в церкві божій читав отець Сава: – Авраам родив Ісаака, Ісаак – Ісава… – А бабуся богомільна заломила пальці: – Які ж були […]...
- Павло Глазовий – Увертюра Сидять в опернім театрі, не десь, а в партері, Вона і він. Надулися, наче дві тетері. Бурчить вона: – Що за люди оті диригенти? Півгодини […]...
- Павло Глазовий – Табель Питається сина батько Опанас: – Ну так де ж твій табель за дев’ятий клас? – На деньок у мене попросив Марат. – А чого це […]...