– Де взялися ми? – онуки спитали в бабусі.
А бабуся пояснила в старовиннім дусі:
– Тебе знайшли на капусті, тебе – в бараболі.
Тебе знайшли під вербою, тебе – на тополі.
Тебе знайшов на соломі біля клуня татко… –
І тут раптом обізвалось якесь онучатко:
– От сімейка, так сімейка! Хоч тікай із дому.
Хоч би одне появилось на світ по-людьському…
Схожі вірші:
- Павло Глазовий – Що краще стріляє – Стій, стрілятиму! – гукнув сторож на Мелашку, А вона йому під ніс – отакенну пляшку! Та й побігла геть з мішком. Їй тепер нічого, […]...
- Павло Глазовий – Однокашник – Хто там, синку, в двері стукав? – Та якийсь дідок, Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок. Він говорить, що приїхав із села до […]...
- Іван Франко – “Думи, діти мої…” Думи, діти мої, Думи, любі мої! З усміхнутим лицем В тій понурій тюрмі! Наче запах весни, Налітаєте ви, Скорбне серце моє Потішаєте ви! Де жура […]...
- Павло Глазовий – Слухняна доня Днями цілими в люстерко заглядала діва: Підмальовувала справа, підправляла зліва. Батько злився: – Фарбуватись – ти одне лиш тямиш… Та сидиш на шиї в мене. […]...
- Павло Глазовий – Вічна пам’ять – А ти знаєш, – Гнат питає в родича Тимошки, – Що у Києві на стінах почепили дошки “В цім будинку жив художник”, “В цьому […]...
- Павло Глазовий – Здрастє, мама родная! Син поїхав з дому та й прожив у місті Більше як півроку, днів, напевне, з двісті, Він в село вертається, з матір’ю вітається: – Здрастє, […]...
- Герасим’юк Василь – Вони ще діти А Марічку габи взєли, поглинула річка… Вони ще Діти в білих рантушках, у плесі темнім, дебрі темній граються, а вже габа з ягням у бурунах […]...
- Семенко Михайль – Діти Аполлона Лютий. Лютий. Лютий. Одинадцяте число. Мертвяк закутий Невиправданим злом. Доживає останні дні Крижене лихо. В диханні білий сніг Порошить стиха. В саванах білих, білих Плазують […]...
- Павло Глазовий – Моя шахта Любим моїм землякам – криворіжцям Мені хоч очі зав’яжіть, Я і вночі знайду Старий кар’єр, де батько мій Довбав колись руду. Я змалку знав, які […]...
- Павло Глазовий – Буйні предки Вдарив батько спересердя хлопчика малого. Той поплакав, переплакав та й питає в нього: – Тебе, татку, бив твій татко? – Бив, та ще й немало. […]...
- Павло Глазовий – Зозуля Злий, сердитий з полювання повернувся зять. Теща зразу ж причепилась і давай пилять: – Де ти ходиш, де ти бродиш, хочу знати я! Є у […]...
- Павло Глазовий – Розмова на пляжі – Дві години стежу я за тобою, друже. Видно, в тебе до жінок серце не байдуже. Походжаєш по піску чи в ріку заходиш – Від […]...
- Павло Глазовий – Молодята Після свайби каже Рая: – Проти мене, Грицю! Я від тебе приховала одну таємницю. Я про це раніш боялась навіть говорити. Знай, коханий, я нічого […]...
- Павло Глазовий – Ізюм Ішла кума зніматися, говорив їй кум: – Як почнуть тебе знімати, ти шепчи: Ізюм, І роби отак губами, наче п’єш компот. Вийде в тебе на […]...
- Павло Глазовий – Товстий і тонкий Стрілись повний і худий, обидва Федоти. Перший главком заправля, другий – без роботи. – Я тебе, – сказав гладкий, – улаштую в главку Сотні дві, […]...
- Павло Глазовий – Солдатська лірика Хлопець виїхав служити у далекий край І коханій пише звідти: “Жди мене, чекай! Я тебе не забуваю, не забудь і ти. Я не можу надивитись […]...
- Павло Глазовий – Грішний піп Дяк попові молодому заявив: – Панотче, Грішні ви, бо дуже кодло любите жіноче. – Піп надуся: – Що за гріх тут? Я не розумію. Зараз […]...
- Павло Глазовий – Ослик – Хочу, мамо, ослика. Хочу в магазин. Купи, мамо, ослика! – В тебе ж є один. – Хочу, мамо, ослика. – В тебе ж уже […]...
- Павло Глазовий – Мистецтво єднає Вони зустрілись випадково, Сусідні просто випали місця. Він від халтури мучивсь винятково, З трудом сеанс досидів до кінця. Його сусідка тихо говорила: – Як можна […]...
- Павло Глазовий – Нервовий Бог Раз бабуся в піст великий Сиділа сама. “Ніхто, – дума, – не побачить, Нікого ж нема. Відламаю шмат ковбаски Та тихенько з’їм”. Раптом блискавка як […]...
- Павло Глазовий – Таємниця мозку Кличе хлопець: – Чуєш, татку! – Чого тобі, синку? – Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку. На картинці людський мозок. Череп ніби знятий… […]...
- Павло Глазовий – Мрійники Батько радий. Світ йому став ясним і милим: В лотерею виграв він величезний килим. – Як і далі піде так, – мовив за обідом, – […]...
- Павло Глазовий – Висока честь Ще будучи єфрейтором, у давню годину Узяв Сидір дружиною доярку Марину. А коли він дослужився аж до генерала, Жінка глянула на нього й весело сказала: […]...
- Павло Мовчан – “Земле моя, двоєдина в житті і загині…” Земле моя, двоєдина в житті і загині, сьома зоря уже від’ясніла у річці, де на березовій дошці бог водяний відпливає в минуле. Божку, який ти […]...
- Павло Глазовий – Сміховина Як почав начальник главку “видавати” анекдоти, Розсмішив своїх підлеглих, всі іржуть, як ідіоти. Лиш один стоїть скривившись, треться-мнеться біля столу. – А до тебе не […]...
- Павло Глазовий – Побалакали Кадр із фільму у журналі жінка розгляда: На коні сидить панянка, гарна, молода. Клича жінка чоловіка, каже: – Подивись! Я хоч раз отак проїхать мріяла […]...
- Павло Глазовий – Вусань – Ти чого це, – каже Клим вусаню Єгору, – То опустиш вуса вниз, то закрутиш вгору? – Вуса в мене, друже мій, це немов […]...
- Павло Глазовий – Увертюра Сидять в опернім театрі, не десь, а в партері, Вона і він. Надулися, наче дві тетері. Бурчить вона: – Що за люди оті диригенти? Півгодини […]...
- Павло Глазовий – Мами не заміниш І таких, на жаль великий, носить ще земля: Утекла від тата мама, кинула маля. Довелось женитись тату в зрілі вже літа. – Ну як тобі […]...
- Павло Глазовий – Як Ярема оженився Весела новела Почалася дуже просто історія наша. Жили собі, поживали Ася і Аркаша. Той Аркаша був вертлявий, спритний та завзятий. На ходу він, як то […]...
- Павло Глазовий – Голуб’ята В санаторії зустрілись Сидір і Варвара. Покохались, полюбились, як голубів пара. Він підтоптаний добряче, а вона – ще дівка. В нього лисина, а в неї […]...
- Павло Глазовий – Надійний чоловік Учить мати свою доню: – Ти вже не малесенька. Вже подумати про пару час тобі, ріднесенька, Пошукай собі, голубко, жениха надійного. Безпартійного не треба, вибирай […]...
- Павло Глазовий – Після авансу Чоловік аванс одержав, здибався з дружком Та добряче й причастився просто під ларком. І, п’янющий, як то кажуть, у дрезину, в дим, Почвалав у дитсадочок […]...
- Микола Вінграновський – Ви чуєте? …Ви чуєте? Ви чуєте – він спить! Я жду вас, товариство, як епоху! Не дай вам бог його в мені збудить… Не кваптеся, беріть мене […]...
- Павло Глазовий – Мрія про море У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі. Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі І поклавши кучеряву на плече голівку: – Купи мені, Мартиночку, […]...
- Павло Глазовий – Босий студент Цілий рік студент провчився майже без просвітку Та й приїхав відпочити до батьків улітку. Вклала мати сина спати з дальної дороги. – Що він тільки, […]...
- Павло Глазовий – Марків список Марко гроші позичає – голубом туркоче, А позичить – зволікає, віддавать не хоче. Раз його один знайомий здибав та й питає: – Ти коли повернеш […]...
- Павло Глазовий – Чудодійний борщ Серед ночі в завірюху стука хтось до хати. – Гей, хазяєчко, чи пустиш переночувати? Документи покажу вам. Я боєць піхоти. Ми в похід ходили вчора. […]...
- Павло Глазовий – Залізний характер – Нам, мужчинам, дорікають: їздячи трамваєм, Ми, мовляв, жінкам ніколи місць не уступаєм, Бо, мовляв, ще є мужчини некультурні й грубі. В цьому треба розібратись, […]...
- Павло Глазовий – Бандурист Сяяв, росами умитий, на деревах кожен лист. У неділю на могилу йшов співати бандурист. А назустріч бандуристу панський вискочив лакей. – Чим, – питає, – […]...