Олесь Гончар – Сині тіні бредуть із Дунаю

Недалеко від Братислави
Я одержав твого листа.
Спалахнули усі переправи
І немає уже моста.

У минуле, у наше, в раннє,
Де були тільки ти і я.
Чую – інше якесь кохання
Вже шепоче твоє ім’я-

Вийшла заміж. Втомилась чекати.
Скільки можна! Літа і літа!..
Ти солдат, тобі, може, вмирати,
А я, знаєш, іще молода.

Сині тіні бредуть із Дунаю,
Я виходжу назустріч їм.
Надвечір’я чуже обіймаю,
Надвечір’я зову своїм.

1945, Прага


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Олесь Гончар – Сині тіні бредуть із Дунаю вірш.