Микола Вінграновський – На лист, на сніг, на квіт, на тіні

На лист, на сніг, на квіт, на тіні,
У шелест і нешелестінь
Стелить в душевному тремтінні
Солодку, юну вашу тінь.

І в світанковім сумовинні
Прощально пестить шию, ніс
І сонні соняшники сині
В солонім сонці сонних кіс.

І знать одне: любити доти,
Доки не згасне долі рань,
Не згаснуть серця перші кроки
І перші болі перших ран.

Любити вас – любити знадність,
Любити вас – любить для вас,
Любити вас – любити радість
В червнево-вересневий час.

1965

Микола Вінграновський – На лист, на сніг, на квіт, на тіні вірш.