Олесь Гончар – Білу ніч

Білу ніч, як кришталь, дзвінку
Крик ракети прорвав.
Небо все у кривавім вінку,
В терновім вінку заграв.

– Хлопці,

Кому з нас сьогодні вмирати? –
Питається хтось із нас.
Мовчки бредуть білі халати.
Крик ракети погас.

Звиклі до крові, на все ми готові.
До смерті втоптали шляхи.
Ми знаєм – нам буде у праведнім слові
Прощено всякі гріхи!

Олесь Гончар – Білу ніч вірш.