Олесь Гончар – Атака

Скрегоче залізом округа,
Смертю повітря фурчить.
Я знаю той ступінь напруги,
Коли вже ніщо не страшить.

Святе божевілля атаки
В тобі поглинає все.
Через яри та байраки
Незнавана сила несе.

Немає ні рідних, ні любих,
Нема ні жалю, ні тривог.
Байдужим стаєш до згуби,
Могутнім стаєш, як Бог.

1942



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (5 votes, average: 1.00 out of 5)
Олесь Гончар – Атака вірш.