Олесь Гончар – Ранець візьму на плечі

Ранець візьму на плечі,
В кишеню – паперу лист.
Піду, невідомий предтеча,
У вітряний чорний свист.

Туди, де кедри стали
На скелях в гігантський зріст,
Піду од нужди, од печалі,
Од чорних попалених міст.

Піду я в краї невідомі,
Піду за блакитні моря,
Де в чорному димному громі
Білі міста не горять.

Невольниче сонце хмуро
Світить в краю моїм.
Посеред тигрів бурих,
Може, знайду свій дім.

Повний зневаги до всього,
У нетрях збудую вігвам.
В єдиного вірячи Бога,
Якого створю я сам.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Олесь Гончар – Ранець візьму на плечі вірш.